Палеонтологи виявили на північному заході Китаю сотні мікроскопічних фрагментів бурштина віком 385 мільйонів років — це на 65 мільйонів років старше попереднього рекордсмена і на 150 мільйонів років раніше за появу перших динозаврів, повідомляє doi.org.
Нове відкриття про походження бурштина
Ми звикли думати про янтар як про давній засіб захисту дерев від комах — смолу, яка заклеює рани від прожерливих щелеп. Але нова знахідка показує, що смола з’явилася в зовсім іншому світі — там ще не було ні динозаврів, ні комах як головних шкідників рослин.
Заява палеонтолога Цзихань Луо
«Важливість полягає не лише в тому, що ці знахідки старші. Попередні підтверджені знахідки бурштина відносяться до пізнього карбону і, ймовірно, пов’язані з насіннєвими рослинами. Наш бурштин відноситься до середнього девону, до того, як насіннєві рослини з’явилися та диверсифікувалися. Це означає, що **ненасіннєва судинна рослина вже була здатна виробляти хімічно складну терпеноїдну смолу», — каже палеонтолог Цзихань Луо з Китайської академії наук, перший автор нового дослідження.
Мікроскопічні зерна, знайдені під ультрафіолетом
Знайдений бурштин зовсім не схожий на золоті самородки з ювелірних прикрас. Вчені виявили 241 крихітний фрагмент розміром від 0,1 до 1,5 міліметра — витягли їх із 10 кілограмів вугілля формації Хуцзєрсіть на крайньому північному заході Китаю.
Фрагменти були настільки дрібними, що розгледівши їх вдалося лише за допомогою ультрафіолетового світла — під ним частинки почали флуоресцювати на тлі оточуючої породи.
Вік пласта та дослідження
Вік самої пластової породи був відомий точно — 385 мільйонів років. Питання було в іншому: що це за матеріал світиться під ультрафіолетом?
«Нашою першою реакцією було хвилювання, за яким відразу ж послідувала обережність, — згадує Луо. — Виявлення бурштина віком приблизно 385 мільйонів років було б надзвичайним явищем, тому спочатку ми розглядали ці частинки просто як смолоподібний органічний матеріал, а не припускали, що це справжній бурштин».
Хімічні аналізи
Щоб упевнитися, команда провела цілу серію хімічних аналізів:
- оптичні дослідження,
- інфрачервону спектроскопію,
- мас-спектрометрію.
Тільки після цього стало зрозуміло: зерна мають хімічні характеристики, властиві смолам хвойних порід.
Для чого рослинам знадобилася смола до появи жуків і гусениць?
Вчені поки не змогли точно встановити, якому саме вимерлому сімейству дерев належала ця смола. Але, на їхню думку, в екосистемі того часу вже вистачало небезпек, щоб рослинам довелося обзавестися захистом.
Насекомі ще не перетворилися на головних споживачів рослинності, але цілком могли загрожувати лісові пожежі та паразитичні гриби — і ось від них смола цілком могла захищати.
Екологічний перехід у девоні
«Бурштин, що містить вугілля, вказує на вологу, багату органічними речовинами вуглеутворюючу середовище, ймовірно, з фрагментарними заростями ранньої судинної рослинності. Гриби та наземні членистоногі вже були присутні, але наземні харчові ланцюги були набагато менш складними, ніж у пізніших лісах, — пояснює Луо. — Це був критичний період, коли рослини ставали вищими, розвивали деревину та глибші корені, а також перетворювали фізичну структуру континентів. Ці крихітні частинки янтаря утворилися під час цього важливого екологічного переходу».
Можливість знаходження більш давніх зразків
Луо вважає, що десь можуть ховатися ще більш давні зразки смоли. Молекулярні дослідження показують, що гени, відповідальні за синтез терпенів (смолистих хімічних сполук), у рослин з’явилися, ймовірно, набагато раніше середнього девону.
Крім того, розмір знайдених зерен типовий для янтаря всієї палеозойської ери, яка простягається аж до 540 мільйонів років тому.
Перспективи пошуків
«Найбільш перспективними місцями для пошуків є багаті органічними речовинами вугілля, вугленосні сланці та дрібнозернисті осади раннього девону, в яких збереглася велика кількість рослинної кутикули і які зазнали відносно незначних термічних змін», — пояснює Луо.
За його словами, ранній бурштин, ймовірно, був мікроскопічним і сильно локалізованим, через що його легко було прийняти за іншу органіку — можливо, саме тому такі знахідки досі проходили непоміченими.