Дослідники з Університету штату Північна Кароліна виявили понад 100 специфічних ділянок ДНК у собак, які мешкають поблизу Чорнобильської АЕС. Ці генетичні особливості пов’язані з процесами відновлення клітин, роботою імунітету та захистом від онкологічних захворювань, пише видання Genes.
У межах наукової роботи фахівці порівняли дві групи безпритульних тварин: перша мешкає безпосередньо біля енергоблоків станції, а друга — в місті Чорнобиль (приблизно за 16 км від АЕС). Якщо міські собаки генетично виявилися близькими до побратимів із сусідніх країн (Польщі, Росії), то у мешканців території біля станції зафіксували помітні відмінності в геномі, які не пояснюються звичайними мутаціями.
Щоб зрозуміти причину цих відмінностей, вчені перевірили дві гіпотези: дію природного добору або випадковий генетичний дрейф. Порівнявши показники з ізольованою популяцією тварин на Галапагоських островах, дослідники з’ясували, що у чорнобильських собак біля станції немає зниження генетичного різноманіття, яке зазвичай супроводжує дрейф. Натомість аналіз показав ознаки спрямованого природного добору в більш ніж 100 ділянках ДНК.
Виявлені особливості стосуються генів, які беруть участь у репарації (відновленні) пошкодженої ДНК, поділі клітин та імунній відповіді. Водночас автори дослідження закликають не робити поспішних висновків про те, що собаки нібито набули спеціальної стійкості до радіації. За словами вчених, можливий і інший сценарій: тварини, які пережили катастрофу та початковий вплив радіації, вже володіли унікальним генетичним різноманіттям і набором варіантів генів, що й допомогло їм вижити в екстремальних умовах.
Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти, як саме природний відбір формує популяції живих організмів у середовищі з високим техногенним забрудненням.