Щоб вивчити назву нової іграшки, деяким собакам достатньо підслухати чужу розмову. Більшість собак легко засвоюють кілька простих команд на кшталт «сидіти!» або «лежати!» — звісно, якщо є кому їх навчати. Багато з них здатні запам’ятати назви пари іграшок. Але серед собак трапляються й такі, що можуть запам’ятати десятки й навіть сотні слів — зрозуміло, у зв’язку з предметами, які ці слова позначають. Надзвичайно здібні собаки зустрічаються нечасто, проте дослідники, які вивчають інтелект тварин, знають, де їх шукати.
Співробітники Будапештського університету, які вже давно працюють із собаками, вирішили з’ясувати, чи можуть ті запам’ятовувати нові слова, просто слухаючи розмови людей. У людей така здатність з’являється приблизно у півтора року: дитина вбирає нові слова з мовлення дорослих, які спілкуються між собою. Йдеться не про цілеспрямоване навчання — дитина опановує мову, спостерігаючи й прислухаючись до інших людей: про що вони говорять, що при цьому тримають у руках, на що дивляться, на що вказують тощо.
Тож було вирішено провести експеримент із десятьма псами, які вирізнялися мовною обдарованістю. Їм або спеціально показували й називали нову іграшку, або ж собаки з боку слухали розмову двох людей, які між собою обговорювали іншу нову іграшку, але при цьому жодного разу не зверталися до собак. В обох випадках назва іграшки звучала кілька разів протягом восьми хвилин, і таких восьмихвилинних навчальних сесій було кілька. Потім іграшку відносили до сусідньої кімнати й просили собак принести її.
У статті в журналі Science повідомляється, що нову назву засвоїли сім із десяти псів, і ця частка була однаковою як за цілеспрямованого навчання, так і за навчання шляхом підслуховування. Правильність виконання тесту після навчання підслуховуванням сягала 100% — тобто у 100% випадків пес приносив із кімнати саме те, що йому називали. Загалом ефективність прямого навчання та навчання через підслуховування виявилася однаковою.