bioRxiv: перші домашні коти з’явилися в Європі в I столітті н.е.
Міжнародна група вчених з Італії та Великої Британії спростувала провідну теорію щодо походження домашніх котів. Два масштабні генетичні дослідження показали, що сучасні улюбленці поширилися по Європі завдяки вікінгам, римлянам і релігійним культам. Результати опубліковано на порталі нерецензованих наукових матеріалів bioRxiv.
Фахівці проаналізували 70 давніх котячих геномів із 97 археологічних пам’яток, 2416 котячих кісток із 206 локацій, а також сучасні зразки з Північної Африки та Європи.
Дані вказали на Туніс як на ймовірне історичне місце одомашнення котів. У Європі перші приручені коти з’явилися лише в I столітті н.е. — на тисячі років пізніше, ніж вважалося раніше, коли одомашнення пов’язували з першими землеробами неоліту.
Дослідники виокремили дві хвилі котячої міграції. У II столітті до н.е. дикі африканські коти потрапили на Сардинію, а згодом, в епоху Римської імперії, домашні лінії активно поширилися по європейському континенту.
Подальший аналіз показав, що ще в I тисячолітті до н.е. коти могли потрапити до Європи торговими шляхами залізної доби.
Вчені наголосили на важливості культурних чинників. У Стародавньому Єгипті котів обожнювали (богиня Бастет), греки та римляни пов’язували їх з Артемідою і Діаною, а у скандинавів коти супроводжували богиню Фрейю.
«Це не лише боротьба з гризунами. Релігійний статус зробив котів цінним “товаром” для торгівлі та дипломатичних подарунків», — уточнили автори.
Дослідження також зафіксувало сумну долю європейських диких котів. Із I тисячоліття н.е. їхня популяція почала скорочуватись через втрату середовища існування та змішування з одомашненими видами.