Все, що переживає дитина, залишає слід у її мозку і впливає на розвиток та функціонування протягом усього життя. Фінансовий стан сім’ї та оточення дитини, зокрема район, у якому вона росте, можуть мати значно більший вплив на розвиток мозку, ніж вважалося раніше. Про це свідчать нові дослідження, повідомляє euronews.com.
Дослідження, проведене вченими Вашингтонського університету (США), встановило, що соціально-економічні фактори пояснюють близько 16% відмінностей у показниках роботи мозку дітей. При цьому вони мають більший вплив, ніж коефіцієнт інтелекту (IQ), стиль виховання чи медичний анамнез.
«Мозок дитини з сім’ї з низьким соціально-економічним статусом виглядає як мозок дитини з забезпеченого середовища, яка не висипається і живе в стресі», — зазначив Ніко Дозенбах, старший автор дослідження.
Він додав, що це не «менш розумний мозок», і якщо б знайшлися способи покращити сон і знизити стрес у дітей з обмеженими соціально-економічними можливостями, відмінності, пов’язані з цими обставинами, можна було б зменшити.
Діти особливо вразливі до бідності
Діти частіше живуть у злиднях, ніж дорослі, і це може мати для них серйозніші наслідки у ключові роки розвитку. За даними ЮНІСЕФ, майже 900 мільйонів дітей у всьому світі перебувають у багатовимірній бідності — позбавлені базових благ, таких як їжа, вода, житло, освіта та медична допомога.
Дослідники проаналізували дані близько 12 000 дітей віком від 9 до 10 років, вивчивши їх оточення, стан здоров’я та повсякденні заняття. Вони оцінювали 649 параметрів, що впливають на розвиток мозку, розділивши їх на категорії:
- час, проведений за екраном,
- когнітивні здібності,
- фізичне та психічне здоров’я,
- стиль виховання,
- раса та стать.
Умови в районі проживання та матеріальний стан виявилися ключовими факторами. Вони були особливо пов’язані з функціональними особливостями моторних і сенсорних зон мозку, які дуже чутливі до щоденних змін сну та рівня стресу.
«Я став називати це „слоном у мозку“», — сказав Скотт Марек, перший автор дослідження. «Я очікував, що соціально-економічні можливості матимуть значення, але не думав, що настільки. Усе інше на цьому фоні просто тьмяніє».
За його словами, лише за знімками мозку дитини команда могла визначити, наскільки забезпечена її сім’я, скільки вона спить і скільки часу проводить за екранами.
Утім, за знімками мозку не можна визначити IQ. «Для мене це свідчить про те, що IQ не вкорінений у нейробіології. Середовище формує мозок дітей так, що ці зміни помилково приймають за відображення рівня інтелекту, тоді як насправді це лише відображення стресу та хронічного недосипання», — наголосив Марек.