Народження занадто великої кількості дітей або повна відсутність дітей може бути пов’язана з коротшою тривалістю життя та прискореним біологічним старінням. Такого висновку дійшли дослідники з Гельсінський університет. Роботу опубліковано в журналі Nature Communications.
Вчені підкреслили, що результати не слід сприймати як рекомендації для особистих рішень щодо народження дітей. Дослідження показує лише статистичний зв’язок на рівні популяції і може бути пов’язане з еволюційними механізмами.
Зокрема, автори розглянули так звану «теорію витратного тіла» в Еволюційна біологія. Згідно з цією концепцією, організм має обмежені ресурси — енергію та час. Чим більше ресурсів витрачається на розмноження, тим менше залишається на відновлення та підтримку організму.
«З точки зору еволюційної біології організми мають обмежені ресурси — такі як енергія та час. Якщо значна їх частина витрачається на розмноження, менше залишається на підтримку та відновлення організму, що може скорочувати тривалість життя», — пояснила біолог Мікаела Хукканен.
У дослідженні проаналізували дані 14 836 жінок-близнючок. Використання близнюкової вибірки дозволило частково усунути вплив генетичних факторів. Крім того, у підгрупи з 1054 учасниць вчені дослідили біологічні маркери старіння.
Учасниць поділили на сім груп залежно від кількості дітей і віку, в якому вони народжували.
Результати показали, що найгірші показники біологічного старіння та вищий ризик смертності спостерігалися у двох групах — у жінок без дітей та у жінок із найбільшою кількістю дітей (у середньому близько 6,8).
Найсприятливіші показники були у жінок із середньою кількістю дітей — приблизно два або три. Крім того, найкращі показники здоров’я спостерігалися у тих, хто народжував у віці приблизно від 24 до 38 років.
Дослідники також помітили, що раннє материнство іноді пов’язане з швидшим біологічним старінням. Однак після врахування факторів способу життя — наприклад, вживання алкоголю або індексу маси тіла — цей зв’язок майже зникав.
«Людина, чий біологічний вік перевищує календарний, має вищий ризик смерті. Наші результати показують, що життєві рішення можуть залишати довготривалий біологічний слід, який можна виявити задовго до старості», — зазначила епігенетик Мійна Оллікайнен.
Водночас вчені визнали, що виявлений зв’язок не означає прямої причинно-наслідкової залежності. Наприклад, на результати могли вплинути невраховані фактори, такі як хронічні захворювання, які водночас можуть впливати і на здоров’я, і на ймовірність мати дітей.