Одна з найбільших у світі міжнародних компаній, що спеціалізується на маркетингових дослідженнях — Ipsos — у січні 2026 року провела цікаве опитування. Фахівці компанії запитали респондентів, що їх найбільше турбує в сучасному світі. Результати відповідей здивували всіх, передає Фокус.
У межах дослідження було опитано респондентів із тридцяти різних країн світу, зокрема зі США, Індії, Бразилії, Ізраїлю, Польщі, Сінгапуру, Швеції, Франції, Чилі, Південної Кореї та інших. Тобто в опитуванні взяли участь як найбільші країни світу, що посідають провідні місця в різних рейтингах, так і цілком посередні «сірі миші».
Найбільші проблеми
Громадян «неблагополучних» країн до опитування не залучали. Тож ми отримуємо зріз тривожності більш заможної та забезпеченої частини населення планети. Це цілком логічно, адже тривоги типового жителя Сомалі чи Афганістану, з одного боку, легко зрозуміти, а з іншого — виникає великий знак питання щодо щирості респондентів в умовах авторитарних країн або ж анархії злочинних угруповань. У державах із високим рівнем розвитку соціальних інститутів і відносно благополучних країнах сумніватися в щирості респондентів не доводиться.
Топ-5 проблем, які назвали жителі цих країн:
- злочинність
- інфляція
- соціальна нерівність
- безробіття
- корупція
Варто зазначити, що різниця в оцінках між першим і п’ятим місцями становить у межах 5%, тому можна стверджувати, що всі ці фактори турбують жителів приблизно однаковою мірою.
Рівень розвитку не завжди додає оптимізму
Більшість громадян вважають, що їхня країна рухається в неправильному напрямку, і зокрема економіка перебуває у поганому стані (59% проти 41% в обох випадках).
Доволі цікавою є вибірка за окремими країнами. Найбільше задоволені станом економіки своєї країни жителі Азії — Індії, Сінгапуру та Малайзії (у всіх трьох чверті населення позитивно оцінили економічну ситуацію). Натомість європейці здебільшого незадоволені станом економіки своїх держав. Оптимізм спостерігається лише в Польщі та Ірландії, і то з мінімальною перевагою (53% і 54% респондентів відповідно оцінили економічне становище як позитивне).
Цікаво, що найбільш незадоволеними національною економікою виявилися французи — 90% респондентів заявили, що їх не влаштовує стан справ. Далі йдуть японці (83%), а недалеко від них британці (74% незадоволених).
Натомість жителі не найбагатших країн, таких як Чилі, Мексика, Перу, не настільки критично налаштовані щодо добробуту своєї батьківщини, а індонезійці загалом, хоча й із мінімальною перевагою, але позитивно оцінили власне економічне становище. Серед провідних країн світу високий відсоток задоволених продемонстрували лише жителі Нідерландів (63% задоволених).
Чого суспільство очікує від майбутнього
Дві третини опитаних очікують зростання інфляції, натомість третина респондентів не вірить у зростання власних доходів і радше прогнозує погіршення фінансового становища. Стільки ж заявили, що не справляються зі своїми витратами й перебувають у фінансових труднощах.
Найбільше задоволені рівнем свого життя жителі Швеції та Нідерландів (23% і 26% відповідно), а найменше таких у Польщі (3%). Недалеко від них японці — лише 4% вважають своє життя комфортним в одній із найбагатших країн світу.
Найбільше тих, хто вважає своє матеріальне становище вкрай поганим, виявилося в Аргентині — відповідний варіант обрали аж чверть респондентів. Далі йде Туреччина, а замикає трійку Бразилія. Найменше незадоволених — в Індії, Сінгапурі, Перу та Мексиці (всюди по 5%).
Як ми сприймаємо світ
Цей рейтинг є яскравим відображенням суб’єктивності людського сприйняття власних проблем і аналізу навколишньої реальності. Жителі таких багатих і економічно успішних країн, як Франція, Японія та Велика Британія, вважають економічний стан своїх держав поганим. На межі статистичної похибки перебуває невелика частка японців, задоволених своїм матеріальним становищем. Песимістично налаштовані щодо особистого майбутнього та майбутнього держави жителі Німеччини, США й більшості країн Європи. Натомість мексиканці, індійці та перуанці здебільшого не вважають себе критично бідними.
Варто пам’ятати, що опитування проводилося в одних із найбагатших держав світу. Тому такі цифри виглядають доволі дивно. Об’єктивні дослідження (наскільки це можливо) безумовно показали б, що реальний рівень життя там значно кращий, ніж його сприймають самі громадяни.
Важко уявити, як на таку оцінку життя японцями чи французами відреагували б жителі Малі, Непалу або, скажімо, Таджикистану. Та й нам, українцям, які живуть під щоденними ракетними обстрілами й навчаються виживати без електроенергії та опалення в сувору морозну зиму, це звучить особливо контрастно. Водночас ми бачимо, що жителі держав, рівень життя яких ми звикли вважати зразковим, переконані, що економіка в них слабка, рівень життя жахливий і країна рухається не туди. А мешканці Таїланду, де вже кілька місяців не спадає політична напруга, загалом задоволені напрямком розвитку своєї держави.
Це опитування — не просто зріз громадської думки в елітних країнах. Воно про межу між об’єктивним і суб’єктивним. Йшлося не про абстрактне щастя чи емоційне сприйняття, а про цілком конкретні фактори, що щодня впливають на життя людей. І водночас третина жителів найбагатших країн світу заявила, що не може впоратися зі своїм матеріальним становищем — у державах, які для решти світу є прикладом облаштування повсякденного життя.
Натомість більшість індійців, де переповнені автобуси й поїзди та поширена дрібна злочинність — звичне явище, вважають своє життя цілком комфортним.