Бланш Моньє зникла з очей людей ще у 1876 році.
Історія Бланш Моньє, фотографію якої назвали “найжахливішою в історії”, викликає у людей почуття дискомфорту.
Як повідомляє LADbible, правда розкрилася у травні 1901 року, коли генеральний прокурор Парижа отримав загадкового листа про таємницю, що тягнеться 25 років. Зміст листа так занепокоїв прокурора, що він одразу ж розпочав розслідування, яке привело до вражаючого відкриття. Усе це стосувалося родини Моньє, що здавалося дивним, враховуючи їхню бездоганну репутацію та високий соціальний статус.
Хто такі Моньє
Бланш Моньє народилася 1849 року в сім’ї мадам Луїзи Моньє, відомої благодійниці з “вищого світу”, та Шарля Моньє, який керував місцевою мистецькою установою.
Її старший брат Марсель закінчив юридичну школу і прославився як адміністративний чиновник у комуні Пюже-Теньєр.
Сім’я мала повагу в суспільстві, але у 1876 році все змінилося на гірше.
Що сталося з Бланш Моньє
Бланш, яку вважали “дуже ніжною та доброю” красунею і світською левицею, викликала гнів батьків, закохавшись у старшого адвоката, якого вони не схвалювали.
Завдяки високому статусу родини Бланш часто була в центрі уваги, тож її раптове зникнення шокувало людей.
За даними Nine Entertainment, Луїза пояснила знайомим, що Бланш вирушила в подорож, і з часом питання про неї припинилися.
Але через понад два десятиліття генеральний прокурор отримав той самий сумнозвісний лист, який пролив світло на жахливу правду про долю Бланш.
Що містив лист до прокурора
У листі йшлося: “Пане генеральний прокуроре, я маю честь повідомити Вас про надзвичайно серйозний випадок. Йдеться про стару діву, яку тримають замкненою в будинку мадам Моньє, напівголодну, серед гнилого сміття протягом останніх двадцяти п’яти років – коротше кажучи, у власних нечистотах”.
У 1901 році поліція оглянула будинок. Незважаючи на спротив сім’ї, правоохоронцям вдалося увійти, повідомляє The Crime Wire.
Усередині вони відчули нестерпний сморід, що йшов із зачиненої на замок кімнати нагорі.
Де знайшли Бланш Моньє
Поліція увірвалася до приміщення і була приголомшена побаченим. У повній темряві серед бруду лежала Бланш, а світло виявило гнилі залишки їжі, екскременти та комах навколо виснаженої жінки.
Це був перший раз за десятиліття, коли її побачив хтось, окрім членів сім’ї, і коли вона вперше від 1876 року побачила денне світло.
Вона страждала від недоїдання, була середнього віку і, за повідомленнями, важила лише 55 кілограмів.
Колишня світська левиця була настільки слабкою, що не могла навіть дійти до вбиральні, тож перебувала серед власних відходів.
Один із офіцерів, який знайшов її, згадував: “Нещасна лежала абсолютно голою на гнилій соломі. Навколо неї утворилася кірка з екскрементів, шматків м’яса, овочів, риби та зіпсованого хліба. Ми також бачили устричні мушлі та жуків, що гасали по її ліжку”.
Дивом вона вижила, і після арешту матері й брата її доправили до лікарні.
Медперсонал зазначив, що Бланш сказала, як “чудово” знову дихати свіжим повітрям.
Наслідки
Мадам Луїза зізналася, що не схвалювала обранця Бланш, адже він був не молодим багатим аристократом, а збанкрутілим адвокатом, і вимагала від доньки знайти кращого чоловіка.
Бланш наполягала на своєму виборі, і за це її замкнули в кімнаті. Поки вона перебувала в ув’язненні, її коханий помер у 1885 році.
Марсель допомагав матері тримати Бланш у полоні, і зрештою ця моторошна історія стала відомою. Біля будинку зібрався натовп, а стрес від суспільної реакції спричинив у мадам Моньє проблеми з серцем.
Єдиним членом сім’ї, що залишився, був Марсель. Він стверджував, що Бланш сама не хотіла покидати кімнату і була жорстокою.
Його засудили до 15 місяців ув’язнення, але після апеляції виправдали.
На жаль, Бланш так і не змогла повернутися до нормального життя через глибоку психологічну травму. Вона провела решту днів у санаторії в Буа і померла 1913 року у віці 64 років.