Site icon Hetman News

Чому українські агрохолдінги та “земельні барони” перешкоджають вступу України до ЄС?

агрохолдінг

Через невдалу агропромислову політику Україна роздратовує європейських фермерів, які не можуть конкурувати з великими агрохолдингами, зацікавленими лише в поставках дешевої сировини в ЄС. Такі великі структури повинні бути роз’єднані, а компенсації за експорт їм повинно бути зменшено, стверджує політтехнолог Тарас Загородній, повідомляє focus.ua.

Фермерські страйки та протести є звичайною ситуацією для всієї Європи, особливо для Франції, де “ліві” настрої дуже поширені. Але і Україна побудувала невдалу агропромислову економічну модель, де переважають великі латифундії, що становить загрозу для вступу України до ЄС. Про це в інтерв’ю журналу “Фокус” розповів політтехнолог, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

За словами експерта, в Євросоюзі основу сільського господарства становлять саме окремі фермери, які виробляють кінцевий продукт для країни, на відміну від латифундиста, який турбується лише про виробництво сировини для зовнішнього ринку завдяки власним великим земельним площам.

“В Україні з агробізнесу заробляє фактично групка “земельних баронів”, які сварять Україну з поляками, румунами і всіма іншими”, — підкреслює політтехнолог, — Європейські фермери, маючи обмеження земельних ділянок, не можуть конкурувати, виробляючи кінцевий продукт, з дешевою сировиною з України”.

ЄС зацікавлений в тому, щоб фермери постачали на полиці магазинів саме готовий продукт, оскільки тоді ціни на харчування знижуються, каже експерт. У деяких країнах, таких як, наприклад, Японія, діють великі мита на поставки закордонного рису, щоб підтримати власні ферми. І це має потужний потенціал для суспільства, оскільки фермер залучає всю родину до бізнесу і роботи, будує цехи для виробництва товарів, і це дуже позитивно для внутрішньої економіки.

“Україні треба розчленовувати ці великі агрохолдинги, адже вони нам заважатимуть вступити в ЄС”, — зауважує Тарас Загородній, — Наприклад, це можна зробити завдяки зниженню компенсацій за експорт сировини, що змусить агрохолдинги займатися її переробкою в кінцевий продукт”.

Замість того, щоб вивозити зерно на експорт, треба змусити цих “баронів” виробляти корми для худоби, вирощувати птицю чи навіть вивозити спирт для технічних засобів або парфумерії, вказує політтехнолог. І взагалі, на думку експерта, зразком національної економічної політики для України повинна стати Польща — там дуже потужний рух фермерів.

“Поляки вже відверто говорять, що при вступі України в ЄС слід заборонити їй експорт продукції на 20 років”, — відзначає Тарас Загородній, — Тоді виникає питання: чому нам тоді ЄС? Тому треба диверсифікувати подібні ризики”.

Exit mobile version