Масштабну атаку на Іран, унаслідок якої було вбито верховного лідера країни Алі Хаменеї, Дональд Трамп здійснив, зокрема, під впливом негласного лобіювання з боку Ізраїлю та Саудівської Аравії. Про це The Washington Post повідомили чотири джерела, знайомі з ситуацією.
За їхніми словами, спадкоємний принц Мухаммед бін Салман протягом минулого місяця неодноразово телефонував Трампу та переконував його завдати удару по Ірану, попереджаючи, що в іншому разі Тегеран лише посилиться. Це відбувалося попри те, що публічно Ер-Ріяд виступав за дипломатичне врегулювання. Більше того, незадовго до атаки Саудівська Аравія заявила, що не дозволить використовувати свій повітряний простір і територію для ударів по Ірану. Втім, після початку операції саме Саудівська Аравія стала однією з цілей іранського удару у відповідь, після чого виступила із заявою із засудженням дій Тегерана.
Ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньягу, своєю чергою, відкрито тиснув на Вашингтон із вимогою завдати удару по країні, яку вважає екзистенційною загрозою для Ізраїлю. За даними видання, Трамп зрештою віддав наказ про масовану авіаційну операцію проти військових об’єктів і керівництва Ірану. Вже в першу годину атаки було вбито Хаменеї, а також низку інших високопосадовців Ірану.
Рішення про удар було ухвалене після провалу переговорів: спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер провели в Женеві третій раунд переговорів з іранськими представниками, однак, за словами високопосадовця американської адміністрації, дійшли висновку, що Тегеран прагне зберегти можливості зі збагачення урану для створення ядерної бомби. Уже наступного дня Трамп публічно заявив, що незадоволений позицією іранської сторони на переговорах. Сам Трамп пояснив удар накопиченими за десятиліття претензіями до Ірану, згадавши, зокрема, захоплення американських заручників 1979 року та загибель 241 військовослужбовця США внаслідок теракту «Хезболли» в Бейруті 1983 року.
Водночас американські спецслужби, за даними видання, оцінювали іранську загрозу як таку, що не становить безпосередньої небезпеки для США впродовж найближчого десятиліття. Сенатор від Демократичної партії Марк Ворнер, який входить до так званої «вісімки» конгресменів, що отримали секретний брифінг перед атакою, заявив, що не побачив загрози, яка б виправдовувала військову операцію. За словами одного з поінформованих джерел, на брифінгу держсекретар Марко Рубіо дав зрозуміти законодавцям, що ключовим аргументом на користь саме такого вибору моменту було прагнення Ізраїлю атакувати в будь-якому разі — питання полягало лише в тому, чи діятимуть США спільно з ним, чи вступлять у війну пізніше, після іранських ударів по американських об’єктах у регіоні.