У майбутньому Венеції, можливо, доведеться переїжджати: вчені поспішно намагаються врятувати місто від наростаючої загрози повеней. Нове дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, оцінює існуючі та потенційні стратегії адаптації для цього італійського міста з урахуванням прогнозів підвищення рівня моря з Шостого оціночного звіту Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (IPCC), передає euronews.com.
Венеція, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, розташована у Венеціанській лагуні, останні 150 років все частіше страждає від повеней. Минулого літа потужні грози пронеслися регіоном, перевантажили системи водовідведення та перетворили вулиці на бурхливі потоки.
У 2019 році найсильніша повінь призвела до загибелі двох людей та завдала збитків на сотні мільйонів євро, зокрема туристичній пам’ятці — базиліці Святого Марка. У 2023 році для захисту 900-річного храму, який все ще залишається у владі припливів, були представлені скляні бар’єри та план реставрації вартістю 3,3 мільйона євро.
Вчені тепер визначили три можливі стратегії адаптації для Венеції, попереджаючи, що швидкі дії «життєво необхідні». Автор дослідження вважає, що Венеція уособлює проблеми, з якими в найближчі століття зіткнуться багато низинних прибережних районів через підвищення рівня моря, включаючи Мальдіви та Нідерланди.
Чи доведеться переносити Венецію?
Автори прогнозують, що при підвищенні рівня моря більше ніж на 0,5 метра — що може статися вже до 2100 року, навіть за низьких викидів — можуть знадобитися дамби вартістю від 500 мільйонів до 4,5 мільярда євро.
Це інженерні насипи, як правило з ґрунту, піску або каменю, які споруджуються вздовж морських узбереж або річок і слугують бар’єром від можливих повеней.
Перекриття лагуни «супердамбою» (широким посиленим насипом) також може стати варіантом при підвищенні рівня моря більше ніж на 0,5 метра і здатне захистити місто навіть при зростанні рівня моря до 10 метрів. Однак початкова вартість такого проекту може перевищити 30 мільярдів євро.
Як крайній захід, зазначається в дослідженні, може знадобитися перенос самого міста, його мешканців та історичних пам’яток, якщо рівень моря підніметься більше ніж на 4,5 метра — це прогнозується після 2300 року — за вартості до 100 мільярдів євро.
Автори попереджають, що створення великомасштабних споруд, таких як постійні бар’єри, може займати від 30 до 50 років, тому заздалегідь заплановане планування надзвичайно важливе.
«Для Венеції не існує оптимальної стратегії»
«Наш аналіз показує, що для Венеції не існує оптимальної стратегії», — каже професор Роберт Ніколлс з Центру досліджень зміни клімату Тіндалла при Університеті Східної Англії.
«Будь-який обраний підхід повинен враховувати безліч факторів, включаючи добробут і безпеку мешканців Венеції, економічне процвітання, майбутнє екосистем лагуни, збереження спадщини, а також традиції та культуру регіону», — наголошує він.
Ніколлс підкреслює, що всі низько розташовані заселені прибережні території повинні усвідомити виклик довгострокового підвищення рівня моря і «вже зараз почати задумуватися про наслідки адаптації».
«З огляду на величезну культурну цінність Венеції ці оцінки витрат явно неповні, і жодна міра адаптації не зможе в довгостроковій перспективі зберегти Венецію в тому вигляді, в якому ми бачимо її сьогодні», — додає він.
Чому в Венеції піднімається рівень моря?
Венеція вже зараз перебуває під загрозою під час особливо високих припливів через своє розташування в мілководній прибережній лагуні.
За даними Музеїв Грінвіча, сезонні вітри сірокко можуть викликати «штормові нагони», переганяючи воду через Адріатичне море в лагуну і далі до міста. Коли високі припливи збігаються з такими штормовими нагонами, повені можуть бути надзвичайно серйозними.
Глобальне потепління також прискорює підвищення рівня моря по всьому світу через одночасне танення льодовиків та теплове розширення морської води у міру її нагрівання.
Ситуацію погіршує те, що зараз ґрунт під Венецією опускається приблизно на 1 мм на рік через природні рухи земної кори. Цю тенденцію посилила і господарська діяльність людини, зокрема відкачування ґрунтових вод з-під лагуни. Зараз це заборонено.