93-річна жінка померла в італійському регіоні Лаціо від вірусу Західного Нілу. Це вже десятий смертельний випадок у країні. У Європі випадки зараження були зафіксовані у п’яти країнах. 93-річна жінка померла в Інституті інфекційних захворювань Спалланцані в Римі від вірусу Західного Нілу. Це вже десятий летальний випадок, зафіксований в Італії з початку року, і четвертий підтверджений випадок у регіоні Лаціо. Пацієнтка, родом з міста Чистерна-ді-Латина, була госпіталізована до лікарні Сан-Паоло у Веллетрі, звідки її згодом перевели до Спалланцані.
У середу, 30 липня, стало відомо ще про три випадки смерті: 76-річного чоловіка з провінції Салерно та 73-річного чоловіка з Маддалоні, госпіталізованого в Казерті (Кампанія). Ще один пацієнт, який помер у вівторок, 29 липня, в Лаціо, мав 86 років і перебував у реанімації лікарні Санта-Марія-Горетті в Латині. Він був одним із перших інфікованих у цьому районі та, як повідомляється, мав кілька супутніх захворювань.
Останні дані щодо лихоманки Західного Нілу в Італії
У своєму останньому звіті Національний інститут охорони здоров’я Італії, опублікованому 31 липня, повідомив наступне (без урахування 86-річного померлого чоловіка з Лаціо):
- 57 нових випадків захворювання вірусом Західного Нілу, зафіксованих у період з 24 по 30 липня 2025 року.
- Загалом в Італії зафіксовано 89 підтверджених випадків зараження (32 — у попередньому бюлетені), з яких:
- 40 у нейроінвазивній формі (2 — П’ємонт, 1 — Ломбардія, 3 — Венето, 1 — Емілія-Романья, 23 — Лаціо, 10 — Кампанія)
- 2 безсимптомні випадки у донорів крові (1 — Венето, 1 — Кампанія)
- 46 випадків лихоманки (1 — Ломбардія, 5 — Венето, 35 — Лаціо, 4 — Кампанія, 1 — Сардинія)
- 1 безсимптомний випадок (Кампанія)
- Серед підтверджених випадків було зафіксовано 8 смертей (1 — П’ємонт, 2 — Лаціо, 5 — Кампанія). Рівень летальності, розрахований по нейроінвазивних формах, наразі становить 20% (у 2018 — також 20%, у 2024 — 14%).
- Перший автохтонний випадок зараження у 2025 році був зареєстрований у П’ємонте 20 березня в провінції Новара, хоча це був поодинокий випадок у низький сезон. Другий — 3 липня в Модені.
Дані щодо лихоманки Західного Нілу в Європі
У четвер Європейський центр профілактики та контролю захворювань опублікував останні дані щодо випадків інфікування в Європі. Їх зафіксовано в Італії, Греції, Румунії, Болгарії та Франції. На 31-му тижні вперше за сезон передачі вірусу Західного Нілу 2025 року було зареєстровано 25 випадків місцевого зараження у Болгарії (в одному регіоні) та Франції (також в одному регіоні).
Порівняно з попереднім тижнем, Греція повідомила про випадки в трьох нових регіонах, Італія — в семи, а Румунія — в одному новому регіоні. Найбільше випадків (43) було зафіксовано в провінції Латина, Італія.
Національний інститут охорони здоров’я Італії нагадує, що лихоманка Західного Нілу — це вірусне захворювання, поширене в усьому світі, яке викликається вірусом Західного Нілу. Основні резервуари вірусу — дикі птахи, а передача людині відбувається переважно через укуси комарів. У рідкісних випадках інфікування можливе через трансплантацію, переливання крові або від матері до плоду. Вірус не передається від людини до людини контактним шляхом, але може заражати інших ссавців, зокрема коней, а рідше — собак і котів.
Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів. У більшості інфікованих симптоми відсутні. У близько 20% людей з’являються легкі симптоми — лихоманка, головний біль, нудота, висип — які зазвичай минають самі по собі за кілька днів. Менше ніж у 1% випадків виникають важкі ускладнення: висока температура, дезорієнтація, тремтіння, у найсерйозніших випадках — параліч і кома. Діагностика здійснюється за допомогою лабораторних тестів, які виявляють антитіла у сироватці крові або спинномозковій рідині.
Вакцини чи специфічного лікування лихоманки Західного Нілу не існує. Лікування спрямоване на полегшення симптомів, у важких випадках потрібна госпіталізація. Єдиною ефективною стратегією є профілактика — зменшення ризику укусів комарів: використання репелентів, захисного одягу, москітних сіток і усунення стоячої води з ємностей, щоб не допустити розмноження комарів.