Після всього трьох годин сну мозок молодих людей (20–30 років) та здорових літніх людей (65–75 років) реагує на недосип кардинально протилежним чином. До такого висновку прийшла команда нейробіологів з Університету Саймона Фрейзера в Канаді на чолі з Джошем Нейдорфом, чиє дослідження опубліковане в журналі Imaging Neuroscience.
Як недосип змінює роботу мозку
Дослідники порівняли, як нестача сну впливає на зв’язність — узгодженість і взаємодію різних ділянок мозку:
- Молодий мозок (20–30 років): низка зв’язків після недосипу посилюється, змушуючи мозок напружуватися для підтримки звичних функцій.
- Літній мозок (65–75 років): ті самі зв’язки, навпаки, ослабевають, а нейронна мережа стає більш модульною — поділяється на чіткі блоки, які діють злагоджено та без зайвих витрат енергії.
Простими словами, літній мозок підтримує ясну голову, скорочуючи «переговори» між відділами, тоді як молодий — навпаки, їх нарощує. На думку вчених, це пояснюється теорією компенсації: якість сну з віком погіршується, і літній мозок поступово адаптується до цих змін. Саме цим пояснюється факт, що одна погана ніч псує настрій та мислення двадцятилітніх сильніше, ніж людей похилого віку.
Головні небезпеки хронічного недосипу
Автори підкреслюють, що результати дослідження в жодному разі не є «індульгенцією» на нічне бодрствування:
- Фізичне здоров’я: хронічний недосип у будь-якому віці підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, гіпертонії, цукрового діабету, проблем із вагою та раку товстої кишки.
- Очищення від токсинів: під час сну мозок активно виводить амілоїд-бета — токсичний білок, який є відходом життєдіяльності нейронів і з якого утворюються бляшки при хворобі Альцгеймера.
Як зазначає співавторка дослідження, заступниця директора Інституту нейронаук і нейротехнологій Брайанна Кент, такі бляшки накопичуються в середньому близько 20 років до появи перших симптомів деменції, а регулярний недосип помітно підганяє цей процес. Повноцінний сон життєво необхідний кожному — просто старішому мозку одна безсонна ніч дається дещо спокійніше завдяки адаптивним механізмам.