У Цюриху відбулася церемонія вручення Шнобелівської премії — нагороди за, м’яко кажучи, странні дослідження.
Серед лауреатів — науковці, які вивчали:
- поцілунки неандертальців;
- тараканяче молоко;
- закопані в землю труси;
- створювали безпечні пісуари, пише bb.lv.
Лауреати Шнобелівської премії 2026
Біомеханіка: Дослідження поцілунків
Однією з найнезвичайніших робіт стало прагнення з’ясувати, що вважати поцілунком і звідки взялося це поведінка. Матильда Бріндл, Кетрін Талбот і Стюарт Уест отримали нагороду в галузі біомеханіки за точніше визначення поцілунку та дослідження його еволюції.
Висновки дослідження
Вчені дійшли висновку, що в тій чи іншій формі цілуються багато людиноподібних мавп. І припустили, що неандертальцям теж був відомий поцілунок, допустивши, що вони могли цілуватися або не цілуватися з Homo sapiens.
Хімія: Тараканяче молоко
Не менш несподіваною виглядає робота, яка перемогла в номінації «хімія»: група дослідників вивчала «молоко» живородного таргана Diploptera punctata. Цей вид годує ембріони, що розвиваються, поживною рідиною, яка потім перетворюється в кишечнику зародків на білкові кристали.
Висновки дослідження
Виявилося, що в такому кристалі міститься більше ніж утричі більше енергії, ніж у порівнянній кількості коров’ячого молока. Дослідників зацікавили незвичайна структура речовини та здатність таргана зберігати поживні речовини для потомства. Залишилося знайти практичне застосування тараканячого молока в господарстві.
Грунтознавство: Експеримент з трусами
Наймасштабніший експеримент провели грунтознавці. У більше ніж 25 країнах добровольці закопали близько тисячі однакових пар чоловічих бавовняних трусів, а потім викопали їх через 30 і 60 днів.
Мета експерименту
Завдання було не з легких: за ступенем розкладання тканини оцінити активність організмів у ґрунті. Справа в тому, що швидкість розкладання тканини може служити показником біологічних процесів.
Результати експерименту
Виявилося, що найшвидше труси розкладалися у приватних садах, де в ґрунті виявилося більше органічної речовини. На газонах активність ґрунтових організмів була нижчою, а на полях і луках показники виявилися проміжними. Температура і вологість, несподівано для дослідників, також впливали на швидкість розкладання.
Фізика: Безпечні пісуари
Ще одна нагорода дісталася авторам розробки, здатної вплинути на життя відвідувачів громадських туалетів. Ренді Херд, Чжао Пан, Тадд Траскотт і Кавішан Турайраджа розробили пісуар, який має позбавити від бризок.
Висновки дослідження
Вчені встановили, що вирішальне значення має кут потрапляння струменя на поверхню. При куті близько 30 градусів розбризкування різко зменшується. Створена конструкція отримала назву «Наутилус».
Технології: Некропечатка
Премію в галузі технологій отримали фахівці, які використали хоботки мертвих самок комарів як надтонкі сопла для 3D-друку. Технологію вони назвали «некропечаткою».
Переваги технології
Хоботок виявився підходящим завдяки дуже малому діаметру і здатності спрямовувати потік рідини. 3D-некропринтер забезпечив роздільну здатність 18–22 мікрона — приблизно вдвічі менше, ніж у найменших комерційних металевих наконечників.
Майбутнє технології
Вчені стверджують, що в майбутньому такий підхід може стати в нагоді при створенні:
- мікроскопічних електронних компонентів;
- каркасів для живих клітин.
А може і не стати в нагоді.
Що це за премія?
Історія Шнобелівської премії
Шнобелівська премія існує з 1991 року. Її придумав Марк Абрахамс, редактор гумористичного наукового журналу Annals of Improbable Research. Нагорода стала своєрідною пародією на Нобелівську премію і вручається за сумнівні досягнення у найрізноманітніших галузях.
Церемонія 2026 року
Церемонія 2026 року стала особливою: вперше за 35 років вона відбулася за межами США — у швейцарському Цюриху. Організатори пояснили перенос місця побоюваннями за безпеку іноземних учасників.
Майбутні церемонії
У 2027 році нагородження відбудеться в бельгійському Антверпені, а в 2028-му повернеться до Цюриху.