На тлі періодичних заяв прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко про намір повернути у державну власність підприємства, які неефективно управляються, Україна ризикує втратити навіть ті активи, що ще залишилися в її розпорядженні.
Обхід Фонду держмайна
Приватизація — далеко не єдиний і не основний шлях переходу державної власності до приватних рук. Низка українських підприємств була втрачена через створення державних холдингових компаній.
У межах цієї схеми майно відчужується без участі Фонду державного майна, але при цьому — на законних підставах.
«До складу таких холдингових компаній входять десятки акціонерних товариств. Керівництво цих холдингів продало шістнадцять із них без узгодження з ФДМ», — повідомила народна депутатка Ксенія Ляпіна в коментарі «Економічній правді».
Ляпіна є членкинею тимчасової слідчої комісії, яка розслідує порушення законодавства під час відчуження державних пакетів акцій.
«Економічна правда» отримала документ, який підтверджує слова Ляпіної. У ньому, зокрема, перелічено акціонерні товариства, державні пакети акцій яких були передані до статутних фондів різних структур. Документ датовано 12 лютого 2009 року.
Позначка «Продано керівництвом без узгодження з Фондом» переважно стоїть навпроти підприємств, що входять до «Украгромашінвесту»: «Віра-Сервіс», «Ковельсільмаш», «Білоцерківсільмаш», «Рівнесільмаш», «Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе» та «Херсонський машинобудівний завод».
Ляпіна переконана, що холдингові компанії створювалися саме з метою виведення майна з державної власності.
«Отримавши підприємства, холдинги розпоряджаються ними на власний розсуд. Керівників цих компаній призначає уряд, і в більшості випадків їхні дії не відповідають державним інтересам», — зазначила вона.
За її словами, державні холдингові компанії створювалися без належної законодавчої бази.
«Основою був указ президента від 11 травня 1994 року. Лише у 2006 році ухвалили закон «Про холдингові компанії в Україні», який дещо обмежив можливості для маніпуляцій. Однак цей закон суперечить Цивільному кодексу, що створює значні правові колізії», — пояснила Ляпіна.
Заступник голови ФДМ Олександр Потімков пов’язує проблеми з холдингами з «нерозумінням суті установчого акціонерного капіталу».
«Наші холдинги, по суті, не є такими. Холдингова компанія — це структура, яка володіє контрольними пакетами інших суб’єктів господарювання. Держава має контролювати саму холдингову компанію, а та, своєю чергою, — підприємства, якими вона володіє, тобто мати контрольні пакети акцій», — обурюється він у коментарі «Економічній правді».
Натомість в українських державних холдингах держава зазвичай контролює лише близько 25% акцій підприємств, що до них входять. У рідкісних випадках частка більша: наприклад, у статутному фонді «Украгромашінвесту» державна частка становить 50,08%, у «Укрнафтопродукті» — 50%.
«Актив, внесений до статутного фонду холдингової компанії, перестає бути державною власністю і стає власністю акціонерної компанії. Відбувається обмін на еквівалентну за вартістю кількість акцій», — пояснює Потімков.
Проблеми, пов’язані з діяльністю державних холдингів, турбують депутатів не вперше. Ще у 2004 році було ухвалено постанову про підготовку законопроєкту щодо припинення участі держави в діяльності акціонерних і холдингових компаній.
Таким чином, депутати визнали, що діяльність таких компаній із державною часткою не сприяє наповненню державного бюджету.
У розвинених країнах давно відмовилися від такого державного «підприємництва», яке призводить до зрощення держави з приватним капіталом.
Херсонська епопея
Питання набуло нового розголосу після конфлікту в лютому на Херсонському машинобудівному заводі, створеному на базі ВАТ «Херсонські комбайни».
Тоді працівники захопили адміністративну будівлю заводу, вимагаючи виплати заборгованості із зарплати в розмірі близько 5 мільйонів гривень, а також повернення підприємства у державну власність. Прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко також підтримувала цю ідею, але згодом визнала, що уряд не має дієвих законодавчих механізмів для націоналізації заводу, і відмовилася від цього задуму.
На думку депутата від БЮТ Юрія Одарченка, ВАТ «Херсонські комбайни» свідомо довели до банкрутства.
«У результаті процедури банкрутства з’являється ТОВ «Херсонський машинобудівний завод». Ця структура бере на себе всі борги і в обмін на їх погашення отримує завод, зокрема 78 гектарів землі в центрі міста. Будівлі передаються за вартістю 100 гривень за квадратний метр, верстати — за ціною від 40 до 1000 гривень», — зазначає він.
Спеціальна комісія, до складу якої увійшли представники ФДМ, Мінекономіки та Мінпромполітики, дослідивши ситуацію, вирішила «рухатися в напрямку оскарження трансформації власності на заводі».
У лютому, за зверненням Одарченка, це питання розглянула спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації.
Комісія ухвалила рішення звернутися до Генеральної прокуратури з пропозицією відновити кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем керівництвом підприємства та повторно перевірити обставини продажу державного пакета акцій.
У разі виявлення порушень, члени комісії переконані, Генпрокуратура має звернутися до суду для повернення пакета акцій у державну власність.
Тим часом Мінекономіки провело позапланову перевірку розпорядника майна ВАТ «Херсонські комбайни» Галини Білодід щодо невідповідності ліцензійним умовам. Було складено акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання умов ліцензії.
Державний департамент із питань банкрутства негайно анулював ліцензію на право здійснення господарської діяльності арбітражного керуючого, видану Білодід Мінекономіки. 22 лютого наказ набрав чинності, і її усунули від виконання повноважень.
Одарченко пропонує кілька шляхів повернення заводу в державну власність.
Перший: розірвання мирової угоди, відновлення процедури банкрутства, набуття державою статусу санатора та взяття управління підприємством на себе.
Другий: розірвання мирової угоди, відновлення ФДМ прав на 51% акцій, які перебували в державному холдингу і, на його думку, були незаконно відчужені.
Проте всім відомо, наскільки ефективним може бути державне управління. До того ж нинішні акціонери заводу купували вже «приватизоване» підприємство, і тепер їм доведеться зіткнутися з порушеннями, допущеними попереднім власником.
«Херсонський машинобудівний завод на слуху через те, що проблеми набули загальнонаціонального розголосу. Але він не єдиний у такій ситуації», — зазначає Ляпіна.
На законних підставах
Парадоксально, але майно підприємств у державних холдингах виводиться з їхньої власності на законних підставах.
Як приклад, Ляпіна наводить постанову Генпрокуратури про закриття кримінальної справи, порушеної свого часу за фактами зловживань службовими особами Мінпромполітики та ВАТ «Украгромашінвест».
У 2002 році ФДМ передав до статутного фонду «Украгромашінвесту» пакети акцій 37 акціонерних товариств.
Як зазначала Генпрокуратура, уряд планував внести зміни до установчих документів державних акціонерних і холдингових компаній, які б забороняли відчуження переданих Фондом державних пакетів акцій.
Однак майже половину статутного фонду «Украгромашінвесту» сформував іноземний інвестор, Interlink Overseas Corp. Ltd., який на зборах акціонерів відмовився підтримувати такі зміни.
Оскільки держава не набрала необхідних 75% голосів, як того вимагає закон про господарські товариства, керівництво «Украгромашінвесту» скористалося правом розпоряджатися майном компанії, зокрема акціями.
«Відчуження правлінням ВАТ «Украгромашінвест» акцій низки товариств, переданих державою для формування статутного фонду компанії, було проведено на законних підставах», — зазначено в документі Генпрокуратури.
На думку Потімкова, для вирішення проблеми з держхолдингами необхідно обмежити право продажу майна. Для цього достатньо під час формування статутного капіталу надавати право володіння та користування, залишаючи право розпорядження відповідними пакетами за державою.
Ляпіна пропонує два підходи: поміркований і радикальний.
Перший — заміна держхолдингів на спеціальні державні установи. «Це економічно. Чотири особи отримують зарплату з бюджету, але не мають зацікавленості в отриманні прибутку», — пояснює вона.
Другий — повна ліквідація державних холдингів. Однак Ляпіна вважає, що уряд навряд чи піде на такий крок. Її прогнози здаються цілком обґрунтованими.
«Чесну приватизацію нам, на жаль, не дозволяють проводити, а нечесну ми не допускаємо», — заявила в четвер Юлія Тимошенко.
Можливо, саме тому уряд розглядає ідею створення ще одного держхолдингу — «Титан».