Незадоволені запланованими урядом заходами жорсткої економії в секторі освіти, тисячі румунських учителів і працівників освітньої сфери цього тижня вийшли на вулиці з протестами. Демонстрація в Бухаресті в середу відбулася після того, як коаліційний уряд на чолі з прем’єр-міністром Іліє Боложаном схвалив два пакети заходів жорсткої економії для скорочення бюджетного дефіциту в межах реформ, передає euronews.com.
Нові заходи жорсткої економії передбачають 10-відсоткове скорочення фонду заробітної плати в державних установах. Вчителі східноєвропейської країни з населенням близько 19 мільйонів осіб пригрозили страйком, якщо уряд ухвалить ці заходи.
«Кошти, виділені Міністерству освіти, вже скорочено на 600 мільйонів леїв (117,8 млн євро). Вони вже застосовуються, тому ми й вийшли на вулиці, щоб третій пакет заходів жорсткої економії не був реалізований урядом Боложана», — сказав один з учасників акції.
«Недофінансування освіти — скорочення фінансування освіти триває, хоча для того, щоб у країни було майбутнє, необхідно більше інвестувати в освіту», — зазначив інший учасник протесту.
Кілька демонстрантів стверджують, що нові рішення вплинуть на умови роботи в школах і університетах.
«Минулого року разом із підготовчими курсами у сфері вищої освіти підвищили плату за навчання та ухвалили низку заходів, а тепер заявляють, що вона дорівнює нулю і має бути знову знижена на 10%», — сказав один із протестувальників, працівник університету.
«Ми незадоволені тим, що вони зупинили списання коштів і заблокували наші доходи, які були джерелом розвитку університетів, особливо тих, що ґрунтуються на дослідженнях», — додав він.
Цю думку підтримав Лівіу-Жорж Маха, ректор Ясського університету імені А. І. Кузи.
«Університети генерують власні доходи, окрім плати за навчання», — сказав Маха в інтерв’ю Euronews.
«Коли навіть власні доходи університету з різних джерел будуть заблоковані, зокрема й для виплати заробітної плати, тоді тиск згодом ляже виключно на державний бюджет, і за відсутності фінансових ресурсів фінансування освіти ставатиме дедалі складнішим», — пояснив Маха.
Ця ситуація також викликала дискусії та порівняння з Україною, де були збільшені бюджети на освіту.
«Якщо країна, що перебуває у стані війни, підвищує зарплати вчителям і стипендії студентам, то яке ще пояснення може бути в будь-якої іншої країни, що не перебуває у стані війни?» — сказав Міхня Костойу, ректор Бухарестського політехнічного університету.
«Це країна, яка розуміє, що в найскладніший момент свого існування їй необхідно інвестувати в тих, хто зможе вивести державу з ситуації, в якій вона опинилася», — зазначив Костойу в інтерв’ю Euronews.
«Яке пояснення ми можемо дати людям, коли говоримо, що скорочуємо зарплати тим, хто справді створює знання або приносить людям користь?»
Очікується, що цього місяця три профспілки працівників освітньої сфери оголосять, чи оголосять вони страйк у березні або червні. Крім того, профспілки розпочали кампанію зі збору підписів на підтримку громадянської законодавчої ініціативи.
За їхніми словами, ця акція спрямована на скасування ухвалених урядом заходів, які профспілки називають антиосвітніми. Для того щоб пропозицію було внесено до парламенту, необхідно зібрати щонайменше 100 000 підписів.
Проєкт бюджету з новими заходами буде подано до парламенту до 20 лютого.