Дослідники з’ясували, що загроза для ринку праці з боку ШІ наразі проявляється лише трохи сильніше порівняно з іншими чинниками технологічної революції в минулому — упровадженням комп’ютерів і появою інтернету. Досвідченим фахівцям ШІ навіть допомагає в роботі, натомість молодим спеціалістам стає складніше знайти роботу.
Як зазначає Financial Times із посиланням на дані дослідження CPS, поширення генеративного штучного інтелекту поки що не мало більш відчутного впливу на ринок праці США, ніж упровадження персональних комп’ютерів або поява інтернету в зіставні періоди. Уряди багатьох країн нині більше занепокоєні прискоренням упровадження ШІ, ніж захистом ринку праці від його впливу, однак рано чи пізно їм доведеться враховувати соціальні чинники.
Нещодавнє зростання безробіття серед випускників вишів у США та Європі, на думку аналітиків, більшою мірою може пояснюватися геополітичною нестабільністю, підвищенням податків у Великій Британії та демографічними факторами, а не впливом ШІ як таким. Крім того, керівництву компаній інколи простіше пояснити інвесторам, що скорочення персоналу відбувається через зростання ефективності завдяки впровадженню ШІ, а не з інших причин. Водночас молодим фахівцям стає важче знайти роботу у сферах технічної підтримки та фінансових послуг, оскільки саме там найпершими скористалися можливістю замінити людину штучним інтелектом.
Прикладна автоматизація бізнес-процесів тепер доступна людям без глибоких технічних знань, у результаті чого продуктивність праці чинних працівників зростає, зменшуючи потребу в нових вакансіях. Невеликі компанії можуть швидше масштабувати бізнес і менше залежати від послуг сторонніх консультантів, яких нерідко замінює ШІ. При цьому в штаті компаній ШІ рідко безпосередньо витісняє людей, хоча потреба в додаткових кадрових ресурсах і скорочується. Бізнес міг би досягати кращих результатів, якби приділяв більше уваги навчанню працівників роботі з ШІ.
Водночас молодому поколінню працівників складніше впоратися з цими змінами. Вони здобували освіту, дотримуючись порад батьків і старших колег, розраховуючи отримати роботу, що гарантувала б певну стабільність і економічний добробут. Натомість на практиці вони стикаються з тим, що навички, здобуті за роки навчання, просто не затребувані ринком. Це не лише соціологічна, а й психологічна проблема, і розв’язувати її необхідно на державному рівні.