Британський військовий історик сер Лоуренс Фрідман, який систематично аналізує хід війни в Україні (і навіть був включений до санкційного списку російського МЗС), розглядає у своєму Substack наскільки виправдано розчарування повільними темпами української наступальної операції. Ось декілька цікавих тез:
▪️ Коментатори, які називають себе “реалістами” (реалізм ґрунтується на тривіальному спостереженні, що у Росії більше матеріальних ресурсів, ніж у України, звідки випливає необхідність її неминучої перемоги), пишуть, що наступальна сторона повинна мати числову перевагу у співвідношенні три до одного, яку Україна не має; деякі, як професор Чиказького університету Джон Міршаймер, відомий своїм сумнівним ставленням до підтримки Заходу України, також зазначають про залишающуюся перевагу Росії в артилерії. Насправді, за словами Фрідмана, теза про необхідність такої переваги наступальної сторони походить з прусської військової думки XIX століття. Тодішні теоретики вивчали війну в інших умовах; успіх наступу залежить від багатьох інших факторів: моральний дух та підготовка військ, кількість і якість техніки, якість рішень командування.
▪️ На практиці – і тут Фрідман посилається на нещодавній виступ начальника Генштабу оборони Великобританії адмірала сера Тоні Реддінга на слуханнях у Парламенті – українська стратегія описується словами “виснажити голодом – розтягнути – ударити”. Перше стосується вже відомих ударів по тилам для порушення постачання – не лише продовольством, але всім необхідним. Другий процес полягає в тому, щоб змусити Росію розгортати резерви, і є ознаки того, що саме це відбувається. Третій етап наступу ще не настав, а Україна зберігає свої резерви.
▪️ Російське командування вирішило не вести пасивну оборону, іншими словами, сидіти в окопах і чекати, коли українська армія проб’ється через мінні поля і наблизиться до укріплень. Замість цього воно намагається не допустити українців закріпитися на окупованій території: коли Україна, наприклад, звільняє село, незабаром наступає російська контратака. Більшість цих контратак безуспішні. Але для України вони навіть корисні, оскільки, коли російські війська виходять з прихованих і захищених позицій, вони стають вразливими.
▪️ Касетні боєприпаси, які США вчора вирішили все ж таки постачити Україні, не зважаючи на їх небезпеку для мирного населення, дійсно корисні на полі бою, пише Фрідман. По-перше, вони допоможуть Україні, як зазначала американська адміністрація, не відставати кілька місяців у гонитві виробництва снарядів. По-друге, у позиційній війні вони мають ще одну корисну властивість: вони засипають окопи розривними підривними зарядами, тим самим роблячи їх непридатними до використання до розмінування.