IT-підприємець із Сіднея Пол Конінгем створив персоналізовану мРНК-вакцину проти раку для своєї собаки на ім’я Розі. Для її розробки використовувалися ChatGPT та інші інструменти штучного інтелекту, пише The Australian.
Конінгем вже 17 років спеціалізується на аналізі даних та машинному навчанні. Він є одним із засновників компанії Core Intelligence Technologies і обіймає посаду директора Австралійської асоціації з науки про дані та штучного інтелекту.
У Розі, яка з’явилася в Конінгема 2019 року, на початку 2024-го діагностували численні пухлини. Традиційні методи лікування, включаючи хіміотерапію та хірургічні втручання, виявилися неефективними. Чоловік вирішив застосувати штучний інтелект для пошуку рішення.
ChatGPT надав відомості про терапевтичні вакцини на основі мРНК і порадив Конінгему звернутися до Центру геноміки при Університеті Нового Південного Уельсу. Там власник собаки ініціював процедуру геномного секвенування вартістю 3 000 доларів.
Після отримання результатів дослідження ДНК свого вихованця Конінгем розробив план створення вакцини за допомогою ChatGPT. Для ідентифікації мутованих білків, які могли б служити мішенями для терапії, він застосував AlphaFold — інструмент штучного інтелекту від DeepMind (Google).
Виявивши відповідні білки, Конінгем зв’язався з хіміком Полом Тордарсоном — керівником Інституту РНК в тому ж університеті. Разом вони синтезували необхідні послідовності мРНК для створення вакцини. Після завершення синтезу вакцини знадобилося ще три місяці, щоб отримати схвалення на її використання від етичної комісії.
Курс лікування Розі включав дві вакцинації з інтервалом у один місяць. Внаслідок терапії розміри пухлин у собаки значно зменшилися, у окремих випадках — на 50%. Подальший розвиток захворювання поки що не передбачуваний. Конінгем уже приступив до роботи над другою версією вакцини, орієнтованою на ті пухлини, які показали найменшу відповідь на початкове лікування.
«Це перший випадок створення персоналізованої протиракової вакцини для собаки. Ми перебуваємо на початку розвитку протиракової імунотерапії, і в майбутньому цей підхід застосовуватиметься для лікування людей», — зазначив Конінгем.