Посол України у Великій Британії Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ, розкритикував поширення в інформаційному просторі «думок аналітиків, зокрема з Європи та США, про те, що Росія програла війну». Залужний констатував тупикову ситуацію в війні і зазначив, що успішні удари України по російській логістиці та НПЗ не повинні «навіювати фантазії про швидке закінчення війни», повідомляє nv.ua.
Тактичні успіхи не означають швидкої перемоги
Удари по російській логістиці, інфраструктурі та НПЗ — це «тимчасовий успіх», який не означає швидкого завершення війни.
За словами Залужного, цей успіх відчутний і суттєвий, але «неминуче, залежно від адекватності російського військового керівництва, повернеться з такою ж або більшою силою по українській стороні».
Війна на виснаження: ціна кожного успіху
«Як працює логістика між великими прифронтовими містами і як вони функціонують в умовах дронового терору — дуже наочно демонструє не лише траса М14 [траса Миколаїв-Херсон, яка перебуває під постійними ударами РФ], а й, наприклад, Херсон. Доля інших міст [України] — це лише питання часу», — попередив Залужний.
Він підкреслив, що інформація про окремі тактичні успіхи на полі бою та болючі удари по логістиці та інфраструктурі РФ «абсолютно не повинна навіювати фантазії про швидке закінчення війни».
Війна на виснаження: високий поріг терпимості
Розраховувати, що такі тактичні успіхи принесуть перемогу у війні на виснаження, — «за межами здорового глузду», каже Залужний.
За його словами, зараз йде війна на виснаження, «де за будь-яким успіхом або невдачею обов’язково стоїть ціна, яка завжди буде непомірно високою порівняно з реальними можливостями забезпечити цей успіх». Цей поріг терпимості він називає «визначальним для виживання».
Тупикова ситуація на фронті
На фронті — тупик, де «не можна говорити про перемогу на полі бою ні для Росії, ні для України».
«На даний момент питання навіть не в тому, як утримати ту чи іншу позицію, а в тому, як до неї дістатися або провести ротацію чи евакуацію. Досягнення будь-якої тактичної мети відбувається ціною величезних втрат, які несумірні з отриманими результатами», — підкреслив Залужний.
Чому Україна не може деокупувати території військовим шляхом
За його словами, для Росії цей варіант «як і раніше залишається доступним», а отже, дає РФ можливість «зконцентруватися на виконанні відносно значущих тактичних завдань», як це зараз відбувається з Костянтинівкою, а раніше було з Покровськом і Мирноградом.
Виконати такі ж завдання з боку України «все важче», зокрема через відсутність засобів захисту від нового озброєння і, як наслідок, неможливість постійно втрачати велику кількість людей, вважає посол України у Великій Британії.
Тому зараз на полі бою неможливо досягти ні оперативних, ні стратегічних цілей, «а вирішення тактичних завдань здійснюється поза загальною стратегією і, як наслідок, не впливає на загальну ситуацію», — резюмував Залужний.
Шість факторів, які визначають, чи програла Росія та чи виграла Україна
1. Росія не вийшла з війни та не визнала поразки
2. Росія окупувала великі території, які Україна поки не зможе повернути
«І будь-який мирний договір буде болісним у питаннях територій. Це очевидно», — додав Залужний.
3. Україна залишається залежною від фінансової та технологічної підтримки
При цьому Україна накопичує безліч внутрішніх проблем, з якими чим далі, тим важче впоратися.
4. Росія розраховує на виснаження України
«Крім того, Росія має більший запас ресурсів, хоч якісь, але власні космічні можливості, і вона випереджає у виробництві, наприклад, балістичних ракет. Адже просто неможливо виготовити достатню кількість систем ППО, щоб протистояти цьому», — йдеться в колонці Залужного.
5. Міжнародна підтримка демонструє ознаки серйозного послаблення
«А вона демонструє ознаки серйозного послаблення через відступ США від України та існуючі розбіжності в рамках Європейського Союзу. Гарні фотосесії та різноманітні форуми створюють ефект згуртованості навколо України, однак абсолютно не об’єднують Європу у боротьбі з Росією. А зростання вимог з боку наших сусідів до нас свідчить про те, що з майбутньою європейською безпекою не все гаразд», — нагадав посол.
6. Війна на виснаження
«У ній не буде переможців, тільки переможені. До цього списку поки входять Росія і Україна, які, незважаючи на прагнення видавати бажане за дійсне, втратили більше, ніж набули. Цей список буде розширюватися», — резюмував Залужний.
Війна вийшла за межі поля бою
Війна більше не обмежується полем бою і стерла межу між фронтом і рештою країни.
Замість цього війна перейшла в фазу знищення логістичних маршрутів і тестування систем ППО, а також у змагання вразливості критичної інфраструктури. Це «повністю змінило парадигму війни» — від повного розгрому противника або капітуляції до зростання внутрішніх загроз через високу ціну повітряних ударів.
Приоритетними стають спроби захисту від таких ударів і створення напруженості в суспільстві.
«Саме це суспільство має вирішити долю війни», — вважає Залужний.
Стратегічний ефект для закінчення війни
Завершенню війни може сприяти «стратегічний ефект», однак досягти його маловірогідно «з цілої низки причин».
Головною з них Залужний називає непередбачуваність фінансових ресурсів і неможливість накопичити та зберегти резерви для вирішального удару.
Фронт як арена війни: зміна підходів
«Фронт залишається важливою ареною війни, однак підходи до його оцінки давно змінилися. Рух лінії зіткнення залишається інформаційно та стратегічно важливим саме в територіальних перспективах, однак, ймовірно, вже не є визначальним фактором у плані завершення війни, а слугує лише одним із аргументів. Тому саме його фіксація та стабілізація є надзвичайно важливими», — додав колишній головнокомандувач.
Крим як «резервація минулого» Росії
Хоча відрізаний Крим став новим вагомим аргументом України, «далі все це чекає і наші великі міста», попередив Залужний.
Він констатував, що Сили оборони нівелювали ключове стратегічне досягнення РФ — сухопутний коридор у Крим з Маріуполя і перетворили півострів у «резервацію минулого надії та перемог» Росії.
Хоча Крим зараз опинився «у зростаючій логістичній ізоляції», там загострюється паливна криза і відбуваються перебої з постачанням продуктів харчування, цей аргумент України в можливих переговорах «на жаль, не останній».
«Попереду все це чекає і наші великі міста, і їхню інфраструктуру, про захист якої необхідно негайно подбати», — підкреслив Залужний.
Висновок: війна на виснаження визначається здатністю людей її витримати
«Війна на виснаження — це здатність людей терпіти її продовження і міжнародна підтримка, спрямована не лише на надання допомоги, а й на фізичне обмеження Росії та формування майбутнього середовища безпеки. Це складна система взаємодії та управління всіма процесами всередині держави в надзвичайно складних умовах. Лише це може показати реальний результат і окреслити контури майбутнього завершення війни. Шкода, що аналітики цього не бачать. Однак нам від цього не легше», — підкреслив Залужний.