Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Communications Sustainability, екологічна шкода, яку завдає 10% населення планети з найвищим рівнем споживання, становить від 1,7 до 5,7 трильйона доларів щорічно. За середніми та верхніми оцінками ця сума в кілька разів перевищує усі поточні міжнародні зобов’язання щодо фінансування боротьби зі зміною клімату та збереження біорізноманіття. Більше того, масштаб руйнувань порівнянний з усіма коштами, необхідними світу для подолання глобальної екологічної кризи.
Яку шкоду завдають суперспоживачі?
Вчені вперше перевели в грошовий еквівалент шкоду, яку шар суперспоживачів завдає чотирьом ключовим сферам:
- клімату,
- біорізноманіттю,
- використанню прісної води,
- забрудненню довкілля нітратами та фосфатами.
Хто і скільки витрачає?
Для однієї людини з топ-10% світових споживачів середній щорічний «рахунок» за завдану природі шкоду становить від 2 300 до 7 500 доларів. У США, де індивідуальний вплив на екологію виявився найвищим, ця цифра сягає астрономічних 19 000–63 000 доларів на людину. Це еквівалентно 6–20% їхнього річного доходу або 0,8–3% від їхнього загального капіталу.
Географічний розподіл суперспоживачів
- Більше 60% представників цієї «елітної» групи проживають у США та Європейському Союзі.
- У ЄС до категорії суперспоживачів належить 40–45% населення, а в Сполучених Штатах — більше половини жителів країни.
- Для порівняння, найнижчі показники шкоди на душу населення зафіксовані в Індії та Єгипті.
Які сфери найбільше страждають?
- Втрата біорізноманіття становить 47–56% від загальної суми шкоди.
- Зміна клімату займає друге місце з часткою 36–45%.
Інвестиції, податки та відповідальність
Дослідники з Лейденського та Оксфордського університетів зазначають, що наведені цифри є надзвичайно консервативними. З розрахунків випав той факт, що близько половини викидів багатих людей пов’язані не з покупками, а з їхніми інвестиціями.
«Топ-10% важливі не лише тому, що вони завдають найбільше шкоди, а й тому, що в них найбільше важелів для її зниження, — стверджує співавтор дослідження, професор Пол Беренс з Оксфордського університету. — Капітал, який вони інвестують, керує розширенням галузей, їхні компанії формують ринок, а їхній спосіб життя задає стандарти норми для всіх інших».
Пропозиції вчених
Дослідники закликають:
- впроваджувати екологічні податки на розкіш,
- жорстко застосовувати принцип «забруднювач платить»,
- спрямовувати отримані доходи в екологічні фонди.