У науковому середовищі все частіше лунають попередження, що безкінечне споживання коротких відео здатне перебудовувати емоційний фон користувача. Група психологів з Університету Карабука (Туреччина) під керівництвом професора Хасана Батмаза представила роботу, яка прояснює, як саме скролінг стрічки перетворюється на довгостроковий фактор ризику для ментального здоров’я. Стаття опублікована в журналі Psychological Reports.
Як «брейнрот» руйнує психіку
У центрі уваги авторів — феномен «брейнроту», який у інтернет-культурі став настільки популярним, що став словом року в 2024 році. Дослідники вирішили вивести це поняття з розряду мемів і виміряти його об’єктивними психологічними шкалами.
Під «брейнротом» вони розуміють стан розмитої свідомості, стрибків уваги та інтелектуального перенасичення, викликане безперервним потоком беззмістовних кліпів.
Пасивність як ключовий фактор
Головну роль тут відіграє пасивність: людина нагадує глядача, який безкінечно перемикає канали, не докладаючи зусиль для осмислення того, що відбувається. Цим це явище відрізняється від ігрової залежності, де зберігається високий рівень залученості та активної взаємодії.
Дослідження вчених
Щоб з’ясувати, як «брейнрот» впливає на мозок, вчені опитали 439 молодих добровольців. ** майже кожен другий** зізнався, що проводить у соцмережах не менше п’яти годин щодня, а чверть респондентів — понад сім годин.
Учасники заповнили спеціальну анкету для оцінки когнітивного виснаження, викликаного цифровим середовищем, а також пройшли стандартизовані тести на:
- вигорання,
- тривожність,
- стрес,
- депресію.
Додатково фіксувався рівень емоційної саморегуляції — здатності розпізнавати та керувати своїми почуттями.
Околотний шлях до депресії
Виявилося, що «брейнрот» не викликає депресію безпосередньо, але запускає психологічні механізми, які до неї призводять:
- Надмірний потік інформації перевантажує робочу пам’ять,
- Через це мозок змушений економно витрачати ресурси, притупляючи реакції,
- Це психічне виснаження стає фактором емоційного вигорання — стану, коли людина відчуває, що вичерпала внутрішні сили для виконання повсякденних завдань,
- Вигорання провокує зростання стресу та тривоги,
- Коли тривожність досягає піку, вмикаються захисні механізми психіки, які проявляються у вигляді депресії.
При цьому вигорання та психологічне виснаження від «брейнроту» у жінок були сильнішими, ніж у чоловіків. Однак фінальний рівень депресії виявився порівнянним у обох статей. Це свідчить про велику складність депресивних розладів, на формування яких впливають десятки факторів.
Висновки дослідження
Автори дослідження вважають, що заклики «відкласти телефон» не врятують від «брейнроту». Терапія, спрямована на відновлення емоційних ресурсів і боротьбу з вигоранням, буде запобігати розвитку депресії ефективніше, ніж будь-які заборонні заходи.