Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі з’ясували, що зміна пір року на Землі відбувається не синхронно навіть у сусідніх регіонах. Дослідження опубліковане в журналі Nature.
Команда встановила, що близькість за широтою, висотою або розташування в одній півкулі не означає однакового сезонного ритму. В одних місцях весна або пік росту рослинності настають помітно раніше, в інших — із запізненням, навіть якщо регіони розташовані поруч.
До такого висновку дослідники дійшли, проаналізувавши супутникові спостереження за екосистемами Землі за останні два десятиліття. На основі цих даних вчені склали детальну карту сезонних змін суходолу, яка виявила своєрідні «природні часові пояси», сформовані кліматом і ландшафтом.
Результати показали, що особливо сильна розсинхронізація сезонів характерна для регіонів із високим біорізноманіттям. На думку авторів, така мінливість може створювати різні умови існування поруч одна з одною та з часом впливати на еволюцію видів.
Наприклад, якщо рослини в сусідніх місцевостях цвітуть у різний час або ресурси стають доступними в різні сезони, це може зсувати періоди розмноження тварин і навіть перешкоджати схрещуванню популяцій. У довгостроковій перспективі такі відмінності здатні призвести до формування нових видів.
«Хороший приклад — міста Фінікс і Тусон в Аризоні. Попри відносну близькість, в одному пік опадів припадає на зиму, а в іншому — на літні мусони, що формує різні екосистеми. Подібні зсуви виявлено й у регіонах із середземноморським кліматом, де пік росту рослинності настає пізніше, ніж в інших частинах світу», — пояснили дослідники.
Автори наголошують: кліматичні та екологічні моделі, які припускають «єдиний календар» сезонів, спрощують реальну картину. Урахування локальних відмінностей необхідне, щоб точніше прогнозувати наслідки зміни клімату для природи та людини.