Свіжі наукові дані свідчать, що відмінності в рівні емпатії між чоловіками та жінками переважно пов’язані із соціальними чинниками та вихованням. Під емпатією розуміють здатність розпізнавати емоції й думки інших людей та реагувати на них. Учені поділяють її на когнітивну — розуміння чужої точки зору — та емоційну, пов’язану з особистим відгуком на переживання іншої людини. Опитування показують дещо вищі середні показники у жінок, однак розкид результатів усередині груп перевищує різницю між статями, повідомляє BBC.
Клінічний психолог Саймон Барон-Коен з Кембриджський університет допускає вплив гормонів у внутрішньоутробний період. Його роботи показали зв’язок між рівнем тестостерону в амніотичній рідині та результатами тестів на емпатію і схильність до систематизації.
Нейробіолог Джина Ріппон вважає цю інтерпретацію спірною. За її словами, мозок дитини чутливий до середовища, а ідея «чоловічого» і «жіночого» типів мозку не має переконливих доказів.
Генетичне дослідження 2018 року за участю понад 46 тисяч людей показало, що спадковість пояснює близько 10% відмінностей в емпатії. Учені не виявили генів, безпосередньо пов’язаних зі статтю, які б визначали цю здатність. Решту відмінностей пов’язують із вихованням, соціальними нормами та життєвим досвідом.
Метааналіз 2025 року, що охопив 31 дослідження немовлят, не виявив відмінностей у соціальній чутливості хлопчиків і дівчаток віком один місяць. Різниці не знайшли ані в реакції на плач, ані в інтересі до облич оточуючих.
Експерименти 2023 року показали вплив контексту. Чоловіки й жінки демонстрували схожу мозкову реакцію на зображення болю, однак чоловіки оцінювали себе як менш емпатичних. Після повідомлення про схильність чоловіків до співпереживання самооцінка змінювалася. За грошової винагороди за точність розпізнавання емоцій відмінності зникали.
Автори робіт доходять висновку, що емпатія формується під впливом соціальних очікувань і мотивації, а не визначається виключно вродженими чинниками.