Близько 6% пластику затримується безпосередньо в річкових системах — на берегах або в донних відкладеннях. Такого висновку дійшли науковці з Вагенінгенського університету та дослідницького центру (WUR) у Нідерландах разом із міжнародними партнерами, які проаналізували понад 8 600 річкових басейнів Європи, повідомляє news.am.
Дослідження опубліковано в журналі Environmental Science & Technology.
За моделлю дослідників, у 2015 році (цей рік узяли за базовий для розрахунків) у довкілля Європи надійшло приблизно 3,55 млн тонн пластику. До гирл річок дісталося лише близько 20 тис. тонн. Ці результати свідчать, що річки виносять у море значно меншу частку пластикового забруднення, ніж вважали попередні моделі.
Пластик здатен залишатися на суші, затримуватися в прибережній рослинності, на берегах річок, за греблями чи накопичуватися в донних відкладеннях. Аби точніше оцінити масштаби забруднення, науковці створили модель, яка бере до уваги не лише кількість пластику, що виноситься річками в море, а й обсяги відходів, які залишаються на суші та всередині річкових систем. Дослідники окремо аналізували мікропластик розміром менше 5 мм і більші пластикові фрагменти.
За новим рейтингом за загальним обсягом пластику, який утримують річкові системи, третє місце в Європі належить Рейну. Попереду нього — річка Курбагали-Дере в Туреччині та Вісла в Польщі. Водночас Рейн очолює список досліджених річок за кількістю затримуваного мікропластику.
Значна частина забруднення припадає не тільки на великі водні артерії. З 8 671 вивченої річкової системи лише 141 забезпечувала 80% загального обсягу мікропластику, а 239 систем — таку саму частку більших пластикових відходів.
Дослідники також з’ясували, що невеликі річкові басейни поблизу узбережжя можуть містити відносно багато пластику, особливо коли джерела забруднення розташовані неподалік гирл.
«Річки — це не просто магістралі, якими пластик переноситься в море. Час переключити увагу на пластик, який залишається в річкових системах», — наголосила провідна авторка дослідження Міранда Стібора.
На думку вчених, нова модель допоможе точніше визначати території, де заходи із запобігання забрудненню та видалення пластикових відходів можуть дати найбільший ефект.
Водночас дослідники вказують на обмеження розрахунків: модель побудована на даних за 2015 рік і поки не враховує накопичення пластику за кілька років, а також вплив повеней і припливних рухів.