На початку вересня Міністерство фінансів повідомило про успішне проведення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в рамках стандарту CRS. Що саме дізналися податкові органи, і які дії вони здійснили після цього? Які результати запуску автоматичного обміну інформацією на глобальному рівні?
Трохи фактів і статистики: у 2022 році було здійснено автоматичний обмін інформацією про понад 123 мільйони фінансових рахунків із загальними активами майже 12 трильйонів євро. Ці дані надані у звіті ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) «Огляд реалізації автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за 2023 рік».
Завдяки програмам автоматичного розкриття інформації та іншим заходам щодо забезпечення дотримання податкового законодавства юрисдикції зібрали майже 126 мільярдів євро у вигляді податків, відсотків і штрафів після впровадження стандарту AEOI (Автоматичний обмін інформацією).
За той же період обсяг фінансових інвестицій в міжнародних фінансових центрах скоротився на 20%, що також пов’язують із впровадженням AEOI. Очікується, що ці показники зростуть із приєднанням нових країн, зокрема України, у 2023 році.
Скільки країн поділилися інформацією з Україною?
Понад 120 країн приєдналися до стандарту, але це не означає автоматичного обміну інформацією з усіма ними. Для обміну потрібна ініціатива від обох сторін. Україна включила до списку звітних юрисдикцій 118 країн, однак взаємність забезпечена лише з 59. Швейцарія, попри анонс обміну у 2022 році, не включила Україну до свого списку на 2023 рік, ймовірно через ситуацію з Credit Suisse (UBS).
Яку інформацію податкові органи України отримали?
Чи включатиме перший автоматичний обмін інформацію за 2023 рік? Перший обмін стосується даних за друге півріччя 2023 року, але для рахунків нерезидентів, відкритих в українських фінансових установах. Щодо інформації про рахунки українських резидентів за кордоном, вона може охоплювати попередні періоди. Наприклад, між Україною та Болгарією обмін охоплює періоди з 2017 року, а з Гонконгом — з 2020 року.
Перший обмін включає інформацію про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад $1 млн). Наступний обмін у 2025 році охопить більше рахунків. ДПС вже отримала дані від 50 іноземних юрисдикцій і передала інформацію до 30.
Перші результати автообміну
Перші наслідки обміну вже відчуваються: політично значущим особам (РЕРам) надходять запити щодо можливих виправлень у деклараціях, поданих до НАЗК. Також КІК-звіти легко можна порівняти з результатами автообміну, що покаже рух коштів між задекларованими компаніями та іноземними рахунками.
Варто звернути увагу на те, що багато українців під час війни відкрили закордонні рахунки, що банки можуть повідомляти як Україні, так і іншим країнам, якщо особа підпадає під кілька юрисдикцій. У таких випадках банки аналізують різні фактори, щоб визначити податкове резидентство клієнтів.