«З Волині до Києва дорога вуграми вистелена» — цей вислів добре знайомий волинянам. Його виникнення пов’язане з тим, що вугрі та гриби свого часу були найкращим подарунком для столичних чиновників.
Символ Світязя з отруйною кров’ю
Вугор традиційно асоціюється зі Світязем. Майже 90 років тому, у 1937 році, до Шацьких озер на Волині випустили 110 тисяч личинок європейського вугра — загадкової риби, схожої на змію.
За даними Державного агентства меліорації та рибного господарства України, вугор є одним із найбільш таємничих серед понад 30 тисяч видів риб. Вчені досліджують його особливості протягом століть, але досі лишається багато нерозгаданих фактів. Через змієподібний вигляд у деяких регіонах люди навіть побоюються вживати його в їжу.
Важливо знати, що кров вугра має токсичні властивості та є небезпечною для людини. Проте отрута нейтралізується при нагріванні до 60°C і більше. Цікаво, що сироватка його крові має потужну захисну дію й навіть здатна нейтралізувати зміїну отруту.
На відміну від більшості риб, вугор може довгий час дихати повітрям і навіть вижити без води протягом доби. Він має подвійне дихання — через зябра та шкіру, хоча не може існувати, використовуючи лише один із цих способів.
Життєвий цикл і подорож до Саргасового моря
Вугрі зазвичай живуть у прісних водоймах до 14 років, хоча іноді трапляються 20-річні особини. Коли риба досягає статевої зрілості, її забарвлення змінюється: спина стає майже чорною, а боки та черево набувають сріблястого відтінку. Саме в такому вигляді вона вирушає у довгу подорож до Саргасового моря — єдиного місця у світі, де вугрі розмножуються.
Данський вчений Йоганн Шмідт підтвердив це після серії експедицій до Атлантики у 1905–1930 роках. Личинки вугра, що вилупилися з ікри, потрапляють у теплу течію Гольфстріму, яка несе їх до берегів Європи. За 2–3 роки вони досягають континенту у вигляді напівпрозорих «скляних вугрів», а потім запливають у річки та озера. Тут вони ростуть до 60–80 см і після 10–14 років вирушають назад до Саргасового моря.
Ця міграція охоплює 4–5 тисяч кілометрів і триває 150–200 днів. Опинившись у морі, дорослі особини припиняють харчуватися, їхній кишківник атрофується, а після нересту риби гинуть. Через це подорож вугрів до місця розмноження називають «ходом смерті».
Але як вугрі зі Світязя потрапляють до океану? Заступник директора з наукової діяльності Шацького національного парку Василь Матейчик пояснює:
«Шацькі озера з’єднані між собою, а також мають вихід до білоруської річки, яка впадає в Муховець. Далі вугор пливе у Західний Буг, потім у Віслу, що впадає у Балтійське море. Таким чином риба проходить складний шлях до Саргасового моря, де на глибині 800 метрів відкладає ікру й завершує свій життєвий цикл. А її мальки, керуючись “покликом крові”, повертаються до водойм, де жили їхні батьки».
Червона книга України
Через значне скорочення популяції з 2021 року європейський вугор занесений до Червоної книги України як зникаючий вид. Його вилов заборонений на всій території країни протягом усього року.