Прогули через хворобу обходяться ЄС до €810 мільярдів на рік, що підкреслює необхідність кращої профілактики та раннього лікування для зниження їхнього економічного впливу, ідеться в новій доповіді.
Як установлено в новій доповіді, середній європейський працівник через проблеми зі здоров’ям щороку пропускає майже три тижні роботи, пише euronews.com.
Це становить близько 6% потенційного робочого часу в Європейському союзі й означає приблизно €540 мільярдів щорічних втрат на оплаті праці, ідеться в доповіді Environment and Public Health Institute. Це еквівалентно 2,9% валового внутрішнього продукту (ВВП) ЄС у 2025 році.
Однак ця цифра відображає лише частину економічного впливу проблем зі здоров’ям — від вірусних інфекцій до порушень психічного здоров’я та раку. У розрахунки включено лише лікарняні серед людей, які формально залишаються зайнятими на повну ставку, і не враховується повна економічна шкода від тривалих захворювань, зазначається в доповіді.
Людина, якій через хворобу доводиться скорочувати робочий час або залишати ринок праці, більше не враховується як співробітник, який відсутній через хворобу.
Окрім прямої втрати робочого часу, захворювання несуть і ширші економічні наслідки.
Коли люди не можуть працювати через хворобу, знижується й економічний випуск, а роботодавці та колеги змушені справлятися з наслідками відсутності, наприклад наймати заміну або просити інших співробітників виходити на надурочні.
Триваліші періоди відсутності через хворобу можуть призводити до того, що люди повністю залишають ринок праці, що зменшує податкові надходження та збільшує витрати на соціальне страхування, ідеться в доповіді.
З урахуванням цих прямих і непрямих витрат автори оцінили додаткову щорічну шкоду в розмірі близько €135–270 мільярдів, що доводить загальну вартість до €675–810 мільярдів на рік.
Скільки лікарняних беруть у різних країнах Європи?
Хоча економічні втрати від лікарняних характерні для всієї Європи, «ситуація драматично різниться в різних країнах», заявив автор доповіді Адріан Мехич, представляючи її в Європейському парламенті в Брюсселі.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2025 році найтриваліші лікарняні в середньому були у Словенії — трохи більше п’яти тижнів на одного працівника, за нею йдуть Фінляндія та Іспанія з приблизно п’ятьма тижнями.
У Франції, Швеції та Німеччині середня тривалість трохи перевищує три тижні, тоді як в Італії та Греції працівники, зайняті на повну ставку, у середньому проводять на лікарняному менше одного тижня.
Однак, як попереджають у доповіді, ці показники не обов’язково відображають відмінності у стані здоров’я населення.
Країна з меншою кількістю зареєстрованих лікарняних може справді мати здоровіше населення, але це також може бути наслідком низьких виплат, слабкого захисту трудових прав або того, що люди продовжують працювати, попри хворобу.