Суд в Аргентині призупинив дію частини заходів надзвичайного указу президента Хав’єра Мілея щодо змін трудового законодавства.
У заяві суду йдеться, що це зроблено для уточнення, чи має президент право імплементувати ці заходи без схвалення Конгресу. Скарги на реформи подала найбільша в країні профспілка CGT, яка призначила на 24 січня загальнонаціональний страйк.
Підписаний президентом 20 грудня “мега-указ” зокрема накладав обмеження на проведення страйків у деяких секторах, у тому числі у сфері транспорту, освіти, охорони здоров’я та зв’язку. Документ також дав роботодавцям можливість збільшити максимальний випробувальний термін із трьох до восьми місяців. Указ може бути також відхилений Конгресом, де партія Мілея не має більшості ні у верхній, ні в нижній палаті.
Мілей вступив на посаду президента Аргентини 10 грудня. У своїй першій промові як голова держави він схарактеризував ситуацію в країні як критичну та заявив про необхідність шокових заходів в економіці. “Перед тим, як ситуація почне покращуватись, вона погіршиться”, – заявив Мілей. Незабаром після вступу на посаду його адміністрація девальвувала аргентинський песо більш ніж на 50 відсотків та оголосила про значне скорочення щедрих державних субсидій на паливо та транспорт.
Мілей також оголосив про припинення всіх нових проєктів громадського будівництва та припинення на рік державної реклами. 20 грудня він звернувся до нації, та оголосив про підписання надзвичайного указу перерахувавши 30 основних реформ, до яких увійшли відмова від регулювання цін, реформа митних правил для полегшення міжнародної торгівлі, підготовка до приватизації державних компаній та заборона на введення обмежень на експорт. Запропоновані заходи негайно викликали масові протести в країні, де, за оцінками, близько 40% населення живе за межею бідності.