США випередили Китай у боротьбі за звання найбільшої економіки світу. Протягом минулого року американський ВВП зріс на 6,3% у номінальному вираженні, тоді як китайський збільшився на 4,6%.
Про це повідомив агентству Bloomberg. Номінальне вираження ВВП означає відсутність корекцій на інфляцію. Агентство вказує, що такі результати підкреслюють більш широку тенденцію: американська економіка виходить з пандемії коронавірусу в кращому становищі, ніж китайська.
Це видно на фондовому ринку: акції американських компаній досягли цього тижня рекордних максимумів, тоді як китайські цінні папери зіткнулися з проблемами.
“Це дивовижний поворот долі”, – оцінив динаміку Есвар Прасад, колишній голова китайського підрозділу МВФ, старший професор міжнародної торговельної політики в Корнелльському університеті.
Він підкреслив, що економічні успіхи Вашингтона на фоні проблем Пекіна викликають сумніви у здатності Китаю випередити економіку США.
Bloomberg нагадує, що на початку 2023 року багато аналітиків очікували рецесії в США через підвищення ключової ставки ФРС для боротьби з рекордною за десятиліття інфляцією, а для Китаю фахівці прогнозували стрімке відновлення через відкриття економіки після суворих ковідних обмежень.
Зараз керівництво Китаю бореться з найгіршою дефляцією за останню чверть століття та важкістю багаторічної кризи на ринку нерухомості. Експорт, колись важлива опора для економічного зростання, зменшився у 2023 році, рівень безробіття серед молоді стрімко зріс, а муніципальні влади надто багато взяли кредитів.
Значну роль в ослабленні економіки Китаю відігравали авторитарні тенденції у керуванні країною її лідером Сі Цзіньпінем, особливо під час пандемії коронавірусу, пояснив Bloomberg голова Інституту міжнародної економіки Петерсона Адам Позен. На його думку, це змушує малий бізнес та домогосподарства Китаю накопичувати гроші через невизначеність щодо майбутнього.
У цьому році економічне зростання Китаю скоротиться до 4,5% або навіть більше, передбачають опитані The New York Times західні економісти. Вони вказують, що йдеться не про циклічний спад, а про стрімке зниження, яке може тривати багато років, утворюючи “стагнацію віків“. Ціни падають до рівнів, які Китай не бачив з часів фінансової кризи 2009 року.
“Стагнація віків” – по суті, це хронічний надлишок заощаджень, що призводить до повільного економічного зростання, дефляції, між активами та фінансовими труднощами, – перемістилася з Західної півкулі в Китай”, – вказав колишній міністр фінансів США Лоренс Саммерс.