25 березня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт, яким пропонується врегулювати роботу соціальної мережі Telegram та інших соціальних мереж в Україні. Ініціатором відповідного законопроєкту є нардеп від “Європейської солідарності” Микола Княжицький. Він відзначав, що Telegram має російське походження, і саме через нього українці дізнаються новини, повідомляє delo.ua.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що ціллю законопроєкту є створення ефективного законодавства, яке дозволило б забезпечити реалізацію прав на свободу висловлення думок, а водночас захищало національні інтереси України.
Там вказано, що подібні соціальні платформи не мають спеціального регулювання, а їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа і не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Які нововведення передбачає законопроєкт
Законопроєкт вносить важливі зміни у сферу медійного законодавства, виділяючи провайдерів платформ для спільного доступу до інформації як окрему категорію медійних суб’єктів. Ці платформи повинні характеризуватися наявністю сторінок і облікових записів, через які поширюється масова інформація, згідно з законами “Про медіа” і “Про авторське право та суміжні права“.
Пропонується встановити специфічні вимоги до таких провайдерів, які в цілому подібні до тих, що стосуються провайдерів відеоплатформ. Однак на відміну від останніх їм не потрібно проходити обов’язкову реєстрацію. Замість цього вони повинні забезпечити присутність в Україні свого представника для комунікації. Ця вимога не стосується платформ, зареєстрованих або з представництвом в ЄС.
Законопроєкт зобов’язує провайдерів розкривати структуру власності та джерела фінансування за запитом Національної ради, щоб запобігти впливу з боку держави-агресора. Також вводиться презумпція непрозорості при відсутності комунікації з провайдером.
Припускається, що державні органи, їх службові особи та постачальники фінансових послуг не мають права користуватися платформами з непрозорою власністю, а використання таких сервісів для службових потреб заборонено відповідно до практики деяких країн ЄС та Швейцарії.
У законопроєкті також вказується, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України можуть інформувати про свою діяльність через власні веб-сайти, веб-сторінки у соціальних мережах, платформи спільного доступу до відео та інші медіа.