У південно-східній Австрії неподалік від угорського кордону археологи виявили унікальні пам’ятки епохи неоліту віком понад 6500 років. На ділянці з монументальними ронделями (кільцевими ровами) розкопки виявили стовпові ями, фрагменти кераміки, погреби та господарські ями, а також канави — що дає безпрецедентну картину однієї з ранніх землеробських громад Центральної Європи.
Археологи вважають, що мешканці Рехніца в неоліті були розвиненою землеробською громадою.
Те, що раніше було помітно лише на геознімках, тепер підтверджено системними розкопками. Це рятувальні дослідження перед будівництвом нового Археологічного візит-центру та «Села кам’яного віку» в Рехніці, повідомила влада федеральної землі Бургенланд.
Ключовий елемент пам’ятки — ронделі (нім. Kreisgrabenanlagen). Це монументальні насипи з ровами, деякі діаметром понад 100 метрів, які споруджували люди неоліту по всій Центральній Європі приблизно між 4800 і 4600 рр. до н.е. Їхнє призначення залишається предметом дискусій: одні дослідники вбачають у них культові чи ритуальні споруди, можливо пов’язані з сонячними циклами, інші припускають оборонну або громадську функцію.
Незвично те, що в Рехніці знайдено одразу три окремі кругові ронделі. Таке скупчення свідчить, що ця територія ймовірно слугувала важливим центром у добу середнього неоліту. Ці споруди, вік яких оцінюють щонайменше у 6500 років, розглядаються як частина мережі подібних пам’яток Австрії, Угорщини, Німеччини та Чехії.
Пам’ятки демонструють схожість планувань, що вказує на спільні архітектурні традиції і, можливо, релігійні та соціальні практики в неолітичних поселеннях на великих відстанях. Деякі вчені називають їх протообсерваторіями через орієнтацію входів на точки сходу й заходу сонця у ключові дні сільськогосподарського циклу.
Масштаб і колективний характер будівництва таких пам’яток символізують остаточний перехід від кочового способу життя до осілих аграрних громад.