Фондові ринки збентежені новим витоком волатильності, а для компаній, пов’язаних із глобальними ланцюгами постачання, зросла невизначеність після оголошення урядом США про запровадження значних мит. Європейський Союз тепер обкладатиметься зборами у розмірі 20% на експорт до США. Вищі тарифи будуть застосовані до Китаю (34%), Японії (24%) та інших країн, передає euronews.com.
Для Великої Британії, Бразилії, Австралії та Туреччини встановлено найнижчу ставку – 10%, а Канада та Мексика будуть виключені з переліку для товарів, що відповідають умовам угоди USMCA.
Експортери готуються до удару, проте крок Вашингтона не завжди означає економічні труднощі для споживачів. Ба більше, він може призвести до здешевлення товарів, принаймні у короткостроковій перспективі.
У центрі питання – давнє позитивне сальдо торговельного балансу Європи зі Сполученими Штатами.
За даними Європейської комісії, у 2023 році ЄС експортував до США товарів на 503,8 млрд євро, а імпортував на 347,2 млрд євро, що забезпечило позитивне сальдо торгового балансу у 156,6 млрд євро.
Коли йдеться про послуги, ситуація змінюється: Європа імпортує 427,3 млрд євро і експортує 318,7 млрд євро. Значна частина імпорту послуг пов’язана з американськими технологічними гігантами.
Попри це, ЄС зберігає позитивне загальне сальдо торгового балансу зі США.
Цей контекст має значення. Якщо США запровадять 20-відсотковий збір на товари з ЄС, основний удар припаде на європейських експортерів.
За інших рівних умов європейські товари щойно подорожчали на 20% на одному з найважливіших ринків, що загрожує значною втратою конкурентоспроможності.
Наприклад, італійський сир або пляшка французького вина раптово стануть на 20% дорожчими для американських споживачів.
Особливо сильно можуть постраждати європейські автомобілі – введені мита можуть зробити їх неконкурентоспроможними, а у довгостроковій перспективі взагалі витіснити їх з американських автосалонів.
Від експорту до внутрішнього профіциту
На частку США припадає близько 12% усього експорту ЄС, що означає, що замінити цей попит миттєво практично неможливо.
У міру зниження попиту в США запаси товарів можуть накопичуватися в Європі та інших країнах. Це означає, що на внутрішньому ринку буде доступно більше товарів, що, своєю чергою, може призвести до знижок і здешевлення для європейських споживачів.
У короткостроковій перспективі це може підштовхнути компанії до розпродажу надлишкових запасів на внутрішніх ринках, посилюючи цінову конкуренцію та потенційні знижки.
Водночас європейський ринок може бути переповнений товарами, перенаправленими з інших великих країн-експортерів, таких як Китай, Японія та Індія, які також стикаються з жорсткими торговельними бар’єрами у США. Ця додаткова хвиля глобальної пропозиції може ще більше збільшити доступність і посилити низхідний тиск на ціни по всьому континенту.
Іншими словами, торговельний шок, що послаблює зовнішній попит, як не дивно, може призвести до помірної дезінфляції в Європі, принаймні тимчасово.
На які товари можуть знизитися ціни
Профіцит торгового балансу Європи зі США зосереджений у кількох ключових секторах. За даними Центру міжнародної торгівлі, лідерами є фармацевтичні препарати, на які припадає 57 млрд євро позитивного сальдо, за ними йдуть автомобілі – 44 млрд євро.
Галузь напоїв приносить ще 8 млрд євро, а судна та човни – 5,4 млрд євро. Предмети розкоші, зокрема вироби зі шкіри, одяг і взуття, забезпечують сукупне позитивне сальдо у 9 млрд євро. Якщо попит на американському ринку ослабне, ці сектори ризикують накопичити непродані запаси.
У короткостроковій перспективі європейські споживачі можуть виграти від зниження цін на фармацевтичні препарати, автомобілі, одяг і навіть продукти харчування та напої.
Реальні інфляційні ризики поки що залишаються низькими
Одним із головних інфляційних чинників для Європи останніми роками були ціни на енергоносії, оскільки блок усе ще сильно залежить від їхнього імпорту.
У 2024 році Європа імпортувала енергоносіїв на 700 млрд євро, зокрема сиру нафту, природний газ і перероблене паливо, що спричинило дефіцит торгового балансу у цьому секторі на рівні 346 млрд євро.
Однак перші реакції ринків на мита Трампа свідчать про те, що побоювання щодо інфляції, пов’язаної з енергетикою, слабшають, а не посилюються.
У четвер ціни на сиру нафту впали більш ніж на 3%, а європейський бенчмарк природного газу Dutch TTF знизився на 2% на тлі очікувань уповільнення світового попиту через зниження торговельної активності.
Тим часом побоювання, що різке зниження курсу євро може підштовхнути імпортну інфляцію, не справдилися. Навпаки, євро зміцнився, піднявшись більш ніж на 1,5% до 1,10 за долар, що є шестимісячним максимумом.
Таким чином, частка американських товарів у споживчих кошиках у Європі залишається невеликою. Європейські споживачі можуть несподівано опинитися серед вигодонабувачів запеклої глобальної торговельної війни.