15% працюючих людей у ЄС — близько 42 мільйонів осіб — не можуть дозволити собі навіть тижневу відпустку поза домом. Euronews Business детально розглядає проблему так званої “відпусткової бідності”.
У 2023 році 15% працевлаштованих у ЄС не змогли дозволити собі бодай тижневу відпустку не вдома. Це близько 42 мільйонів осіб, повідомляє видання.
За даними Євростату, які оприлюднила Європейська конфедерація профспілок (ETUC), у кожній із країн “великої четвірки” ЄС — Німеччині, Франції, Іспанії та Італії — понад 5 мільйонів працівників не можуть дозволити собі тижневу відпустку.
«Відпочинок із родиною чи друзями важливий для нашого фізичного та психічного здоров’я і є основою європейського соціального договору», — заявила генеральна секретарка ETUC Естер Лінч, критикуючи поточну ситуацію.
Працюєш — не відпочиваєш?
Кількість працівників, які не можуть дозволити собі поїхати у відпустку, зростає по всьому ЄС — і це вже третій рік поспіль.
У 2022 році 40,5 млн працюючих осіб заявили, що не мають змоги дозволити собі тижневу відпустку. У 2023 році ця цифра зросла до 41,5 млн — більше ніж на мільйон за рік. Частка таких працівників зросла з 14% до 15%.
«Ці дані є результатом дедалі нерівномірнішого розподілу економіки, коли працівники змушені відмовлятися від відпочинку через зростання витрат на житло, транспорт і харчування, а також через падіння купівельної спроможності і спекуляції», — зазначили в ETUC.
Розрив між Сходом і Заходом
Дані показують великий розрив у доступності відпусток між країнами Східної/Південної Європи та Західної/Північної.
Лідером антирейтингу є Румунія — 32% працівників не можуть дозволити собі тижневу відпустку. Далі йдуть Угорщина (26%), Болгарія (24%), Португалія і Кіпр (по 23%) та Словаччина (22%).
Найнижчий рівень відпусткової бідності — у Скандинавії (Фінляндія, Швеція, Данія), а також у Нідерландах, Люксембурзі та Словенії — від 5% до 7%.
У Чехії, Австрії та Бельгії цей показник становить не більше 10%.
Попри свою економічну вагу, навіть найбільші країни ЄС демонструють високий рівень відпусткової бідності. В Іспанії (18%) та Італії (17%) він перевищує середній по ЄС (15%). У Франції (12%) та Німеччині (11%) — нижчий за середній, але все ще вищий за 10%.
Велика четвірка ЄС: понад 5 мільйонів працівників у кожній країні не можуть дозволити собі відпустку
У цифрах:
- Італія: 6,2 млн працівників без змоги поїхати у відпустку
- Німеччина: 5,8 млн
- Іспанія: 5,6 млн
- Франція: 5,1 млн
У Румунії та Польщі — понад 3,5 млн осіб. В Угорщині та Португалії — понад 1,5 млн. В Австрії та Нідерландах — понад 550 тис. осіб.
«Після важкої праці протягом року — це мінімум, на який можуть розраховувати люди. Відпустка не повинна бути розкішшю лише для обраних», — сказала Лінч. — «Але ці цифри показують, що в Європі — надзвичайна ситуація у сфері зайнятості, а наш соціальний договір руйнується через економічну нерівність».
Чи пов’язана відпусткова бідність із рівнем доходу?
Є помірно сильна зворотна кореляція між часткою працівників, які не можуть дозволити собі тижневу відпустку, і річним чистим доходом: чим вищий дохід, тим нижча частка таких працівників.
Але, оскільки зв’язок лише помірний, у деяких країнах спостерігаються відхилення від цієї закономірності.
Наприклад, в Ірландії (43 897 євро) один із найвищих чистих річних доходів у ЄС, але рівень відпусткової бідності там доволі високий. У Словенії ж — навпаки: доходи схожі, але частка працівників без змоги відпочити набагато нижча.
Порівнюючи працівників (віком 15–64 роки) із населенням загалом (від 16 років), Euronews Business виявив сильну кореляцію: чим вища частка працівників без відпустки — тим вона вища й серед решти населення.
У 2023 році серед усього населення відсоток людей, які не можуть дозволити собі тижневу відпустку, варіювався від 11% у Люксембурзі до 60% у Румунії. Середній показник по ЄС — 29%.
Це означає, що серед населення в цілому рівень “відпусткової бідності” майже вдвічі вищий, ніж серед лише працюючих людей.
Висновок і заклики
Експерти, з якими спілкувалися Euronews Business, відзначають, що різниця між країнами переважно зумовлена рівнем економічного розвитку.
Ключову роль відіграє рівень наявного доходу, який безпосередньо впливає на здатність витрачати гроші на відпочинок, особливо якщо дивитися на все населення.
ETUC закликає національні уряди повністю впровадити Директиву про мінімальну зарплату, а Єврокомісію — включити до запланованого на цей рік Пакету якісних робочих місць законодавчі заходи для відновлення економічного балансу, зокрема зробити дотримання колективних угод умовою доступу до державних контрактів.