Міністри оборони країн Балтії застерегли, що припинення вогню в Україні різко збільшить загрозу безпеці їхнього регіону. Про це, як пише eurointegration.com.ua, йдеться у публікації Financial Times.
Естонія, Латвія та Литва занепокоєні тим, що Москва не зупиниться на Україні після укладення адміністрацією Трампа угоди про припинення вогню. Балтійські країни вказують на те, що Кремль вже окреслив плани щодо збільшення військового виробництва та додаткових військ уздовж їхніх кордонів.
“Ми всі розуміємо, що коли війну в Україні буде зупинено, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також суттєво зросте в дуже короткий термін”, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю виданню.
Його литовська колега Довіле Шакалене зробила подібні заяви під час візиту до Великої Британії на початку тижня.
“Не тіште себе ілюзіями, що на Україні все закінчиться. Росія використає цей час після припинення вогню, щоб прискорити нарощування свого військового потенціалу. Вона вже має величезну, загартовану в боях армію, яка стане ще більшою”, – наголосила вона.
Припинення бойових дій дало б Росії можливість створити 1,5-мільйонну армію та додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши кількість військ поблизу Фінляндії та країн Балтії. Певкур зазначив, що з 600 тисяч російських військових, які зараз перебувають в Україні, ймовірно, 300 тисяч будуть передислоковані.
“Ці люди не повернуться до своїх міст збирати кукурудзу чи займатися чимось іншим, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, у п’ять-десять разів перевищує ту, яку вони могли б заробляти вдома”, – пояснив міністр.
Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями “Захід”, які відбудуться цієї осені поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі. Ці навчання, що проводяться кожні чотири роки, імітують конфлікт із країнами НАТО та залучають десятки тисяч військовослужбовців, танки, авіацію та артилерію.
Певкур і Шакалене також застерегли від передислокації будь-яких військ НАТО з їхніх країн для формування так званих європейських “сил гарантування”, які можуть бути відправлені в Україну як засіб стримування Росії від повторного нападу.
Країни східного флангу НАТО, зокрема Польща та Румунія, заявили, що не можуть взяти на себе зобов’язання щодо розгортання військ в Україні коштом власної безпеки. Естонія також виступила проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони Балтійських країн.
Варто зазначити, що нова оцінка Федеральної розвідувальної служби (BND) та Збройних сил Німеччини свідчить про те, що Росія розглядає себе як учасника системного конфлікту із Заходом і готується до великої війни з НАТО.