Колись мешканці Тайваню вважали, що реалізувати подібний проєкт практично неможливо. Проте в місті Новий Тайбей офіційно відкрили Danjiang Bridge — найдовший у світі вантовий міст з одним пілоном. Його будівництво розпочалося у 2019 році, а загальна довжина споруди сягає вражаючих 915 метрів. На реалізацію проєкту було витрачено близько 400 мільйонів доларів. Окрім транспортного значення, міст вирізняється високою стійкістю до землетрусів, що особливо важливо для цього регіону, повідомляє focus.ua.
Проєкт Danjiang Bridge розробило архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Споруда є асиметричним вантовим мостом, який утримується лише одним пілоном. Вантові мости використовують сталеві троси для з’єднання опор із дорожнім полотном, а завдяки своїй довжині Danjiang Bridge став світовим рекордсменом серед мостів такого типу.
Міст перекинутий через гирло річки Тамсуй на півночі Тайваню та з’єднує райони Балі й Тамсуй у Новому Тайбеї. Завдяки новій транспортній артерії час поїздки між цими районами скоротився приблизно на 25 хвилин.
Єдиний пілон споруди має висоту 200 метрів, а ширина мосту становить 71 метр. Ним можуть користуватися автомобілісти, велосипедисти та пішоходи. У перспективі також планується запуск лінії легкорейкового транспорту.
Архітектори зазначають, що використання лише одного пілона дозволило мінімізувати вплив будівництва на русло річки та місцеву водну екосистему. Крім того, форма конструкції не перекриває огляд знаменитих заходів сонця над річкою Тамсуй, які вважаються однією з головних природних принад регіону.
Особливу увагу інженери приділили сейсмостійкості. Міст розрахований на землетруси магнітудою понад 7 балів, що є критично важливим для Тайваню, розташованого в зоні високої сейсмічної активності. Для цього споруду обладнали складною системою захисту від підземних поштовхів, яка контролює навантаження як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах.
Вертикальні сейсмічні навантаження передаються безпосередньо на фундамент через опори та ванти, тоді як горизонтальні сили поглинаються спеціальними гідравлічними демпферами, амортизаторами та гумовими елементами, що зменшують вплив коливань на конструкцію.
Будівництво мосту тривало близько 7 років і супроводжувалося численними труднощами, серед яких несприятливі погодні умови та нестача робочої сили. Саме через це відкриття об’єкта відбулося пізніше, ніж планувалося спочатку — не у 2024 році, а згодом.