яловичина

Українці поступово відмовляються від російської мови і переходять на українську. Наприклад, зі свого словникового запасу вони вже виключили такі слова, як «кіс-кіс», «ципа-ципа», та фразу «будь здоров». Настав час також відмовитися від слова «говядина», яке досі широко вживається в побуті.

Часто можна почути такі фрази, як: «На вечерю приготую картоплю з говядиною», «Йду на базар, бо хочу купити говядину», «У мене в морозильнику ще є трохи говядини».

Проте, якщо для вас українська мова має значення, варто уникати вживання цього слова, адже в українській мові слова «говядина» немає.

Як правильно сказати «говядина» українською? По-перше, слід зазначити, що за словником анти-суржика слово «говядина» — це типовий суржик. По-друге, мовознавці рекомендують замінювати його на милозвучні українські слова «яловичина» (з наголосом на перший склад) або «воловина» (з наголосом на другий склад).

Згідно з академічним тлумачним словником української мови, «яловичина» — це м’ясо великої рогатої худоби.

Приклади вживання:

  • “Подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев’яній тарілочці, посолили та й їли” (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 68);
  • “Не один фунт яловичини та хліба перетаскав Степан, поки таки привчив до себе сердитого Бровка” (Любов Яновська, I, 1959, 241);
  • “Щоб каша була за годину готова! З яловичиною! Перекажіть обозному, що новий пан сотник звелів: з яловичиною” (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 396).