Регулярні нічні пробудження близько третьої години ночі можуть мати еволюційні корені: до промислової революції люди часто спали не одним блоком, а двома фазами з періодом неспання між ними.
Такий «сегментований сон» задокументував історик сну Роджер Екірч, який вивчив понад тисячу згадок про це явище, включаючи тексти аж до «Одіссеї» Гомера, передає sciencealert.com.
Сучасне пояснення сегментованого сну
Сучасна сомнологія пояснює пробудження циклами сну тривалістю 90–110 хвилин: за ніч їх проходить чотири-шість. При цьому:
- глибокий сон концентрується в першій половині ночі,
- більш поверхневі стадії — у другій, з яких прокинутися значно легше.
Короткотривалі пробудження в цей період вважаються нормою — більшість людей їх просто не пам’ятають.
Експериментальні докази
Лабораторний експеримент 1992 року, у якому учасників на деякий час позбавили годинників і штучного світла, показав повернення до двохфазного сну. Подібна картина спостерігалася і у 2017 році в спільноті на Мадагаскарі, яка не мала доступу до електрики.
Раніше пробудження в цей час пов’язували з викидом кортизолу, однак дослідження 2025 року за участю понад 200 осіб не підтвердило стрибка саме в момент пробудження — гормон продовжує дотримуватися циркадного ритму незалежно від фази сну.
Конкретні причини частих нічних пробуджень
Серед конкретних причин частих нічних пробуджень називають:
- пременопаузу у жінок,
- нічну гіпоглікемію у людей з діабетом,
- кофеїн і алкоголь, які порушують REM-фазу сну.
Чому це може стати проблемою?
Справжньою проблемою фахівці вважають не саме пробудження, а зацикленість на тривозі через нього: мозок починає асоціювати три години ночі з неспанням, що підживлює хронічну безсоння.