Купівлею нерухомості, як свідчать останні дослідження, в Європейський Союз переймається значно менше людей, ніж десятиліття тому. Причин кілька, і одна з головних — прагнення до свободи пересування. Старше покоління європейців робило ставку на купівлю житла, вважаючи витрати на оренду «викинутими грошима». Однак дослідження European Housing Trend показало, що ставлення до оренди сьогодні змінюється разом із новими реаліями, пише Euronews.
Підраховано, що в середньому в Європі накопичення початкового внеску займає в громадян майже 7,5 року, а в таких країнах, як Німеччина, цей термін зростає до 10 років. Зазначається, що в Австрія (48 %), Швейцарія (62 %) і Німеччині (63 %) більшість населення не володіє нерухомістю. Значною є частка орендарів в Іспанія (25 %), Франція (36 %) та Велика Британія (27 %).
І, як показують опитування, гроші тут — не єдиний фактор.
Не зв’язувати себе по руках і ногах?
За даними RE/MAX, 53 % тих, хто не поспішає купувати квартири й будинки, кажуть, що їх цілком влаштовує нинішнє становище.
Близько 16 % тих, хто віддає перевагу оренді, роблять це для збереження свободи пересування. На Мальта, де оселяється чимало іноземців, цей показник зростає до 50 %, а у Фінляндія — до 33 %. Міленіали — наймобільніше покоління: 22 % із них називають мобільність однією з причин оренди, що значно більше, ніж серед представників покоління Z (11 %).
Другий стримувальний фактор — психологічний. Понад 20 % опитаних зізнаються, що не хочуть «постійної відповідальності за володіння нерухомістю». Третя причина — фактична вартість житла, яка стримує 19 % респондентів. Вони вказали як на ціну квадратних метрів, так і на високі витрати на оформлення угоди та податки на нерухомість. Підраховано, що сукупно ці витрати в таких країнах, як Велика Британія, Бельгія та Іспанія, становлять від 6 % до понад 8 % від вартості будинку.
«Банк мами й тата»
Дослідження показали, що понад чверть європейців замислюються про купівлю житла за наявності фінансової підтримки родини. Цей показник сягає 38 % у Греція, 36 % у Литва та 12 % у Фінляндії й Нідерланди.
В Іспанії, Італія, Франції, Німеччині та Великій Британії залежність від допомоги родичів перебуває ближче до середньоєвропейського рівня і коливається в межах 20–26 %.