В Арктиці та Антарктиці люди змушені місяцями жити без сонячного світла. Багато хто вважає, що відсутність звичних сигналів, циклів «день-ніч» та впливу вітаміну D має виснажувати місцевих жителів і виводити їх із рівноваги. Проте дізнатися про вплив полярного дня та ночі найкраще від тих, хто там живе. Фотограф, дослідник та двоє мешканців Арктики поділилися своїм особистим досвідом і спростували деякі поширені хибні уявлення, зокрема про полярну ніч, пише The Independent, передає unian.net.
Полярний день на Шпіцбергені триває з 20 квітня до 22 серпня, а полярна ніч — з 28 жовтня до 14 лютого.
Наприклад, 57-річний фотограф і дослідник Грем Честерс із великою любов’ю згадує своє перебування на Шпіцбергені — архіпелазі в Північному Льодовитому океані, розташованому між Норвегією та Північним полюсом.
«Багато людей спочатку кажуть: “О, це, мабуть, депресивно” і уявляють собі щось схоже на сезонний афективний розлад. Але якщо пів року ви живете при світлі, то темрява й видовища, які вона створює, такі як полярне сяйво чи повний місяць, викликають у вас велике передчуття», — зазначає він.
Честерс також підкреслює, що не потрібно багато часу, аби зрозуміти, наскільки це унікальна можливість — побачити північне сяйво в будь-який час доби, розгледіти Чумацький Шлях та зоряне небо так, як ви ніколи раніше його не бачили. Крім того, фотограф додає, що полярна ніч дарує більше часу для читання книг.
Засновник Фонду 90 North Foundation, 62-річний Пен Хедоу, описує свій перший досвід полярної ночі як «зоряне диво».
На початку 1990-х років він очолював 30-денну експедицію із двох людей на санях по Шпіцбергену під час полярної ночі та добре пам’ятає постійний холод.
«З фізіологічної точки зору найважчим було те, що я ніколи не міг зігрітися… це був сильний холод, який не слабшав 24 години на добу. Це змусило мене зрозуміти цінність прямого сонячного світла для людини або життя», — зазначив Хедоу.
Водночас дослідника здивувало, наскільки швидко його очі пристосувалися до темряви — на це знадобилося всього 4-5 днів.
30-річна мешканка Шпіцбергена Брайоні Хегард та її чоловік, 25-річний Генрік, кажуть, що жити в одному з найхолодніших місць на Землі в темну пору року — «не для всіх». Проте вони особисто обожнюють цей період.
Вони зазначають, що полярна ніч не така темна, як багато хто вважає. Якщо земля вкрита снігом, світить місяць і/або видно північне сяйво, а небо ясне, то людина може бачити так само добре, як удень, коли світить сонце.