Частина мешканців домагається позбавлення Влколінця статусу об’єкта ЮНЕСКО через наплив туристів, які втручаються в їхній особистий простір. Щоразу, коли ЮНЕСКО оголошує про нові об’єкти у Списку всесвітньої спадщини, це стає великою новиною. У попередньому списку налічуються сотні об’єктів, які очікують своєї черги, а потрапляння до основного списку означає не лише суворішу охорону, а й майже гарантований потік туристів, готових витрачати гроші, пише euronews.com.
Для місцевої економіки це, здавалося б, благо, однак деякі жителі вважають, що навала туристів приносить більше проблем, ніж користі.
Жителі Влколінця: «Нам було б краще, якби ЮНЕСКО викреслила нас зі списку»
Село Влколінець у Словаччині, розташоване приблизно за три години їзди від столиці Братислави, було внесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1993 році.
Його називають унікальним, майже не торкнутим часом зразком центральноєвропейського села: традиційні зрубні будинки та дзвіниця 1770 року щороку приваблюють близько 100 тисяч туристів.
Нині ж частина мешканців домагається позбавлення Влколінця статусу об’єкта ЮНЕСКО через наплив туристів, які втручаються в їхній приватний простір.
«Нам було б краще, якби ЮНЕСКО викреслила нас зі списку», — розповів Антон Сабуха словацькій щоденній газеті Denník N.
Туристів, які прогулюються ідилічною головною вулицею, зустрічають таблички «приватна власність» та інші попередження, що забороняють фотографування.
Хелс Дейнті, цифрова кочівниця, яка постійно подорожує та ділиться поїздками в Instagram, побувала у Влколінці в листопаді 2025 року, побачивши в путівнику Lonely Planet згадку про село, внесене до списку ЮНЕСКО.
«Я надаю перевагу тому, щоб щось зберігали, навіть якщо для цього доводиться знаходити нове використання і перетворювати на туристичну атракцію, а не просто залишати помирати й ставати селом-привидом», — каже вона Euronews Travel.
«Мені приємно, що це в певному сенсі досі жива деревня. Я б радила приїжджати сюди поза піковими туристичними сезонами, поважати побажання місцевих жителів і купити щось у місцевій крамниці, щоб продемонструвати свою підтримку».