На величезному заводі, оточеному засніженими горами, підйомник опускає сталеві кузови автомобілів до складальної лінії. Їх щойно зварили роботи — на цьому заводі їх 690. Після цього в справу вступає армія робітників. Щохвилини з конвеєра, блимаючи фарами, з’їжджає один автомобіль. Це європейський завод південнокорейської автомобільної компанії Kia, розташований неподалік міста Жиліна на півночі Словаччини, повідомляє bbc.com.
Інвестиції Kia в цей завод, за даними компанії, становили 2,5 млрд євро.
Volkswagen також виробляє автомобілі в Словаччині. Як і компанія Stellantis (створена після об’єднання Peugeot-Citroën, Fiat і Chrysler), а також Jaguar Land Rover. У 2027 році власний завод тут планує відкрити і Volvo.
Населення Словаччини — 5,4 млн осіб. І щороку країна виробляє майже мільйон автомобілів. Звісно, це небагато порівняно з найбільшими світовими виробниками. Китай, світовий лідер цієї галузі, щороку випускає близько 31 млн автомобілів.
І все ж саме Словаччина посідає перше місце у світі за виробництвом автомобілів на душу населення.
«Автомобілі — моя пристрасть з дитинства, — каже 48-річний Марцел Пухонь, працівник складальної лінії, один із 3 700 співробітників заводу Kia. — Тепер я частина команди й можу сам виготовляти автомобілі, тож це робота мрії».
Марцел жив у Північній Ірландії та Англії, а потім повернувся до рідної Словаччини, щоб працювати на цьому заводі.
На ділянці конвеєра, де встановлюють ізоляцію на дверях, ми поспілкувалися із Сімоною Крновою. 23-річна дівчина до приходу сюди вивчала бізнес. Для неї це не робота мрії, зізнається Сімона, але вона має свої плюси.
«Половина моєї родини працює тут, тому я вирішила спробувати. Мені подобаються люди», — каже вона.
Сімона заробляє 1 300 євро на місяць. Порівняно з іншими компаніями це непогано, і з часом зарплата має зрости. У середньому Kia платить працівникам на заводі в Словаччині 2 400 євро на місяць. Це значно вище за середню місячну зарплату по країні загалом, яка, за офіційними даними, у 2023 році становила 1 403 євро.
Водночас це менше за середню зарплату в ЄС, яка становить 3 417 євро.
Сімона пишається тим, що Словаччина виробляє так багато автомобілів. «Мені подобається, що це виробництво таким чином підтримує наше суспільство», — каже вона.
Скільки заробляють робітники
Практично всі, хто працює на заводі Kia, — словаки. Корейська присутність обмежується кількома десятками топменеджерів, які живуть в огородженому житловому комплексі, спеціально збудованому для них на околиці села за кілька кілометрів звідси.
Коли Словаччина була частиною Чехословацької Соціалістичної Республіки, автомобілі, які там виробляли, за західними мірками були неякісними, гучними й повільними.
Але у 1989 році в країні відбулася Оксамитова революція, яка завершилася падінням комуністичного режиму. У 1991 році в чехословацьку автомобільну компанію Škoda почав інвестувати Volkswagen. До 2000 року він став її повним власником.
У 1993 році Чехословаччина розділилася на Чехію та Словаччину, і в обидві країни почали інвестувати інші іноземні виробники.
Як каже Петер Прокоп, керівник Give Management Consulting — мюнхенської консалтингової компанії, що працює з клієнтами в автомобільному секторі, — у ті часи витрати на робочу силу в Словаччині становили лише 20% від аналогічних витрат у Німеччині. За його словами, Словаччина й сьогодні зберігає значну перевагу з погляду виробничих витрат.
«З одного боку, зарплати все ще нижчі, — каже він. — Я б сказав, близько 60% від західноєвропейських. Але при цьому висока продуктивність. Тож країна однозначно конкурентоспроможна».
Далі на конвеєрі встановлюють системи кондиціонування. Машина, що виконує ці маніпуляції, у міру просування вперед відтворює фрагмент із Моцарта, попереджаючи людей, щоб вони відійшли. У багатьох автомобілів кермо розташоване праворуч — за британським зразком.
Велика Британія — найбільший ринок збуту для цього заводу. Нині Kia посідає там четверте місце за продажами після VW, BMW і Ford.
Наступні за величиною європейські ринки для Kia — Іспанія, Італія та Німеччина.
Чому саме Словаччина
Генеральний директор Kia в Європі, який іде у відставку, Марк Хедріх каже, що автомобільна промисловість Словаччини виграє, зокрема, завдяки географічному розташуванню країни.
«Словаччина розташована буквально в самому серці Європи й має хороше транспортне сполучення з великими ринками», — нагадує він.
У Словаччині значну частку ринку займає низьковуглецеве виробництво енергії — від гідроенергетики до атомних електростанцій, — а використання відновлюваних джерел зростає. Це означає, що електромобілі, вироблені в країні, мають право на вищі державні субсидії під час купівлі, наприклад у межах британської програми Electric Car Grant.
Ще одна важлива перевага Словаччини — розгалужена мережа постачальників для автомобільної промисловості. Близько 360 компаній працюють на автопром. «База постачальників величезна, — каже Хедріх, — і це критично важливо».
Виробництво автомобілів Kia у Словаччині розпочалося у 2006 році.
Kia не розкриває, які саме пільги їй надало уряд країни, однак Хедріх повідомив, що компанія отримала податковий кредит у розмірі 29 млн євро на модернізацію словацьких виробничих ліній для випуску нових електромобілів. Загальна вартість цього проєкту становила 108 млн євро.
Уряд стимулює автовиробників, оскільки вигоди для країни величезні.
«Завдяки заводу Kia в Жиліні рівень безробіття різко скоротився, а економічна потужність значно зросла, — каже мер міста Петер Фіабане. — Сьогодні понад 20 тис. осіб безпосередньо зайняті в Kia та інших компаніях, пов’язаних із Kia виробничими ланцюгами».
За словами Хедріха, у Словаччині доступна робоча сила високої якості. У технічній школі Жиліни 100 студентів навчаються за спонсорованою Kia «подвійною програмою», у межах якої вони чергують навчання з роботою на заводі.
Близько 400 випускників Жилінського університету щороку знаходять роботу, пов’язану з автомобільною промисловістю.
Хоча Словаччина лідирує в цій галузі, заводи західних і азійських автовиробників з’явилися й в інших країнах колишнього соцблоку. У Чехії це Hyundai, Toyota і VW, у Польщі — Toyota, Stellantis і той самий VW.
Audi, Mercedes-Benz і Suzuki мають підприємства в Угорщині, Ford і Renault — у Румунії, а Ford — у Сербії. Усіх їх приваблюють низькі зарплати, промислові традиції та освічені кадри.