Україна розглядає можливості експорту сільськогосподарської продукції через порти країн Балтії, однак перешкодою залишається висока вартість логістики.
Обговорення експорту
Питання експорту обговорили 23 вересня міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький і міністр у справах регіонів та сільського господарства Естонії Хендрік Йоханнес Террас, пише eurointegration.com.ua.
Заява Тараса Висоцького
«Близько 70 % продукції агропромислового комплексу має надходити на зовнішні ринки. Більше 90 % агропродукції експортувалося через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюжків. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені», — заявив Висоцький.
Альтернативні маршрути експорту
Наразі альтернативні маршрути забезпечують близько 44 % необхідних обсягів експорту агропродукції. Україна бачить можливість збільшити цей показник до 50 %, зокрема за рахунок використання балтійських портів.
Перешкоди для експорту
Висока вартість логістики
Основною перешкодою залишається висока вартість логістики. Використання балтійського маршруту додає близько 100 доларів США до вартості транспортування однієї тонни українського зерна.
Фінансові труднощі
У таких умовах українські агровиробники не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди чи Гамбурга.
Потенціал балтійських портів
За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 мільйонів тонн зерна.
Залучення міжнародної підтримки
Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від 1,5 до 2 мільярдів доларів США.
Звернення до ЄС та міжнародних партнерів
Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці.