алкогольні напої

До однієї моделі потрапили українці з болгарами, поляки з румунами, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Addiction. Вчені, які досліджують характер вживання алкоголю в різних країнах, давно намагаються оцінювати не лише кількість випитого алкоголю на душу населення за рік, а й виділяти характерні для цілих регіонів моделі споживання, повідомляє rtvi.com.

У 2000 році дослідники Рум і Макела відокремили дві основні моделі споживання — «вологу» та «суху». До «вологої» вони віднесли країни, де спостерігається висока інтеграція алкоголю в повсякденне життя суспільства (мало тверезників, багато хронічних проблем, пов’язаних з алкоголем), до «сухої» — країни з частішими відмовами від алкоголю, регульованою його продажем, але з частішими випадками надмірного вживання алкоголю серед населення.

Вчені під керівництвом Даніели Коррейї з європейського відділення Всесвітньої організації охорони здоров’я вирішили створити більш детальну картину вживання алкоголю в країнах Європи та виділити її регіональні зміни за 20 років. У своєму дослідженні вони використали дані, надані Глобальною моніторинговою системою з алкоголю та здоров’я ВООЗ по країнах Європейського Союзу, Ісландії, Норвегії та Україні (Росія та Білорусь у дослідження не потрапили). Аналіз цих даних дозволив кластеризувати країни за схожими моделями вживання алкоголю і простежити картину їхніх змін за 20 років спостережень — для 2000, 2010, 2015 та 2019 років.

Так, за даними на 2019 рік, були виявлені шість характерних моделей вживання алкоголю серед європейських країн:

  • «Винні» країни, які характеризуються найвищим споживанням вина і найменшим споживанням пива та міцних напоїв, а також найменшою загальною кількістю вживаного алкоголю. До таких країн віднесли Францію, Грецію, Італію, Португалію та Швецію.
  • Країни з високим споживанням пива і низьким — міцних напоїв. До них належать Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Іспанія.
  • «Пивні» країни з надмірним пияцтвом — країни, що характеризуються високим рівнем споживання пива і важким епізодичним пияцтвом (heavy episodic drinking, HED — відсоток людей, які випивають мінімум 60 грамів чистого алкоголю за раз мінімум раз на місяць). До таких країн віднесли Хорватію, Чехію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину.
  • Високий рівень споживання міцних напоїв. Країни характеризуються високим рівнем споживання міцного спиртного та пива, що призводить до високих показників загального споживання алкоголю, низького рівня споживання вина і важкого епізодичного пияцтва. До таких країн віднесли Естонію, Латвію та Литву.
  • Країни з високим і частим споживанням міцних напоїв одночасно з часто спостережуваною повною відмовою від алкоголю. До них віднесли Україну, Болгарію та Кіпр.
  • Країни з високим відсотком людей, які вживають алкоголь зараз (мінімум 1 вживання алкоголю за останні 12 місяців) і людей з важким епізодичним пияцтвом. До таких країн віднесли Фінляндію, Ісландію, Ірландію, Люксембург та Мальту.

Аналіз даних показав, що виявлені алкогольні «кластери» країн досить стійкі, існують щонайменше з 2000 року, і дві третини країн залишаються в одному й тому ж кластері протягом усього часу дослідження.

Серед країн, які хоча б раз змінювали свою модель споживання алкоголю, — Греція, Ісландія, Люксембург, Мальта, Норвегія, Польща, Словенія, Іспанія, Швеція та Україна.

Так, якщо до 2010 року українці ділили одну й ту саму модель споживання алкоголю з країнами Балтії, то з 2015 року вони потрапили до одного кластеру з Болгарією та Кіпром.

Дослідження також дозволило виявити зв’язок між певними моделями вживання алкоголю та шкодою здоров’ю, завданою алкоголем, — роками життя, скоригованими за непрацездатністю, та смертністю від хвороб, пов’язаних з вживанням алкоголю. Так, серед країн з високими показниками вживання міцних напоїв та важкого епізодичного пияцтва (Естонія, Латвія, Литва, Україна, Болгарія та Кіпр) спостерігаються найвищі показники перевищеної смертності від алкоголю та шкоди здоров’ю.

Як пояснила RTVI Даніела Коррейя, Росія та Білорусь не потрапили до дослідження, оскільки робота проводилася в рамках проєкту Evidence into Action Alcohol Project (EVID-ACTION), фінансованого Єврокомісією, і призначеного підтримати впровадження ефективних стратегій у сфері алкоголю для країн Європейського Союзу, Ісландії, Норвегії та України.

За її словами, картина вживання алкоголю жителями Росії та Білорусі відрізняється від виявлених у Європі моделей. «Зараз ми працюємо над ще одним дослідженням, яке включає всі країни-члени ВООЗ європейського регіону. І хоча воно поки не опубліковане, наші попередні результати свідчать про те, що східний регіон, включаючи Білорусь і Росію, схоже, має свою особливу манеру випивати», — додала вона, не розкриваючи виявлених особливостей.

«Схоже, що певні патерни споживання алкоголю в Європі вкорінені в культурі і тому змінюються важко. Оскільки моделі вживання алкоголю сильно пов’язані з тяжкістю захворювань та смертністю, ми повинні знайти способи змінити моделі, які характеризують кластери з найвищими наслідками, пов’язаними з алкоголем. Стратегії щодо алкоголю для цих змін доступні та повинні розглядатися всіма європейськими країнами, оскільки загальний рівень вживання алкоголю досі високий у цьому регіоні», — вважає співавтор дослідження Юрген Рейм.