У першому турі президентських виборів у Болгарії жоден кандидат не набрав необхідної абсолютної більшості голосів. Явка склала лише 22,2 %, що значно нижче за необхідні понад 50 %. Другий тур пройде 1 листопада.
На президентських виборах у Болгарії жоден із кандидатів не набрав у першому турі необхідної абсолютної більшості голосів. Згідно з даними Центральної виборчої комісії країни, після обробки 95,3 % бюлетенів чинна глава держави Ілияна Йотова набирає 34,6 % голосів, другий результат — у прозахідного екс-прем’єра Андрея Гюрова — 32 %, пише dw.com.
Явка виборців на виборах склала лише 22,2 %, що значно нижче за необхідний рівень — понад 50 %. Другий тур, імовірно, пройде 1 листопада.
*Вплив війни в Україні на передвиборчу кампанію в Болгарії
Важливе зовнішньополітичне значення майбутньому другому туру надає близькість Болгарії до театру воєнних дій в Україні. Лише в жовтні біля болгарського узбережжя Чорного моря чотири торговельні судна, імовірно, зазнали ударів безпілотників. Під Софією внаслідок підпалу було пошкоджено станцію Starlink. Йотова та уряд Болгарії на чолі з Руменом Радєвим стримано відреагували на ці інциденти, не давши їм чіткої оцінки й не назвавши винних, що також вплинуло на хід передвиборчої кампанії.
На початковій стадії президентська кампанія відзначалася рідкими мітингами, відсутністю тіледебатів і численними особистими нападками на двох основних кандидатів. Однак в останні тижні на перший план вийшли розбіжності в позиціях фаворитів гонки щодо питання підтримки України.
Йотова виступає за дипломатичне завершення війни та намагалася запевнити виборців, що болгарських військових не буде відправлено до України, хоча це питання й не було предметом широкого суспільного обговорення. Гюров раніше висловлював підтримку Україні і, зокрема, підписав угоду про співпрацю у сфері безпеки з Києвом, коли очолював уряд.
*Яку роль відіграє президент у Болгарії
Незважаючи на формально обмежену компетенцію президента в Болгарії, політик, який обіймає цю посаду, представляє країну на міжнародній арені (з деякими винятками), є верховним головнокомандувачем, підписує укази про призначення генпрокурора та голів вищих судів, призначає в.о. прем’єра (з визначеного конституцією закритого кола осіб) і має право вето на закони, які ухвалює парламент.