Недостача зовнішньої фінансової підтримки України з боку країн Заходу може призвести до затримки виплати заробітної плати для 500 тисяч держслужбовців і 1,4 млн вчителів, а також допомоги для 10 млн пенсіонерів України.
Про це попередила міністр економіки країни Юлія Свириденко в інтерв’ю газеті Financial Times (FT). Київ буде надавати перевагу обороні та обслуговуванню боргу, що означає “великий ризик недофінансування деяких соціальних секторів”, пояснила міністр, передає dw.com.
За її словами, Україна намагається зібрати кошти на оплату державних послуг та допомоги після того, як обіцяне фінансування від найближчих союзників минулого року не надійшло. На наступний рік країні для вирішення питань виплат потрібна зовнішня підтримка у розмірі 37 млрд доларів (34 млрд євро).
Свириденко розраховує на те, що ЄС затвердить підтримку у лютому і надасть кошти до кінця березня. Проте вона також зауважила, що цього буде недостатньо.
“Підтримка партнерів надзвичайно важлива. Вона нам терміново потрібна”, – сказала Свириденко.
Україна вже понад три місяці в режимі жорсткої економії
Київ намагається заощадити гроші та змінити пріоритети витрат з вересня, коли підтримка Заходу почала слабшити, пише FT. Влада України збільшила податок на прибуток банків до 50 відсотків і перевела доходи від 1,5-відсоткового додаткового податку на доходи з місцевих органів влади в центральні.
Проте, за словами міністра, бюджет вже стикнувся з нестачею коштів. Близько 5 млрд доларів, виділених міжнародними донорами та кредиторами у грудні, також “будуть недостатні” для покриття витрат.
Глибоке скорочення державних витрат чи зростання інфляції можуть підірвати економіку України та послабити її податкову базу, що зробить країну ще більш залежною від зовнішньої підтримки, пише FT. За перші 11 місяців 2023 року Київ зібрав на 4 млрд євро більше податків, ніж за аналогічний період минулого року, підкреслила заступниця прем’єр-міністра України.
Конгрес США не повернеться до питання допомоги Україні до січня
Конгрес США повернеться до питання допомоги Україні лише у січні 2024 року. Це випливає зі спільної заяви лідера демократичної більшості в Сенаті Чака Шумера і лідера республіканської меншини у верхній палаті законодавчого органу США Мітча Макконнелла, оприлюдненої 19 грудня.
Переговірники “досягли обнадійливого прогресу”, проте “складні питання залишаються”, вказали політики.
“Учасники переговорів будуть старанно працювати під час грудневих та січневих перерв, і наша мета – досягнути чогось, як тільки ми повернемося”, – підкреслив Шумер у розмові з журналістами.
У жовтні президент США Джо Байден направив до Конгресу запит на надання термінового фінансування в розмірі 106 млрд доларів для України, Ізраїлю та операцій в Індо-Тихоокеанському регіоні. Законодавці поки не домовилися про виділення цих коштів.
ЄС готує план обходу вето Угорщини
Європейський Союз готує “план Б“, щоб виділити Україні 20 млрд євро макрофінансової допомоги до 2027 року обхідним шляхом від вето Угорщини якщо з Будапештом не вдасться домовитися.
Про це 27 грудня повідомила FT з посиланням на усвідомлені джерела. За їхніми словами, необхідні кошти можуть бути взяті в борг на ринку капіталу під гарантії, які візьмуть на себе перед бюджетом Євросоюзу його країни-члени.
Така схема не потребуватиме затвердження від усіх країн ЄС – на відміну від виділення коштів з бюджету Євросоюзу, чому протистоїть Угорщина.
Гарантії мають бути надані країнами з високими кредитними рейтингами; у деяких з них – таких, як Німеччина та Нідерланди – для цього буде потрібно отримати затвердження парламентів. Однак у Брюсселі планують завершити ці процедури до березня – саме такий крайній термін встановлено для надання допомоги Києву.
Угорщина перешкоджає спробам ЄС виділити макрофінансову допомогу Києву з червня. Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан вимагає, по-перше, щоб Україна звітувала, як вона витратила вже виділені їй кошти, а по-друге – щоб Брюссель розблокував належну Будапешту допомогу Євросоюза, яка була заморожена через сумніви у незалежності угорської судової системи.