У першому турі чинному головіі держави Зорану Мілановичу не вистачило 1% голосів для переобрання. Його найближчий суперник Драган Приморац тоді набрав 19,4%. Другий тур виборів президента Хорватії розпочався у неділю, 12 січня, повідомляє dw.com.
Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 за місцевим часом (який збігається з центральноєвропейським). Вони працюватимуть до 19:00. Попередні результати очікуються вже за годину після закриття дільниць, повідомляє хорватська газета Večernji list.
Право голосу мають 3 769 598 громадян. Дільниці відкриті як у Хорватії, так і у 38 країнах за кордоном. За виборами спостерігатимуть 14 620 спостерігачів.
Перший тур виборів відбувся 29 грудня. Тоді чинному президенту Зорану Мілановичу не вистачило 1% голосів для переобрання – він отримав 49,2% голосів. Його найближчого суперника, Драгана Примораца, підтримали 19,4% виборців. Саме ці два політики вийшли до другого туру. Загалом у першому турі брали участь вісім кандидатів, проте решта шість не набрали понад 10% голосів.
Президент із популістською риторикою проти педіатра-консерватора
Чинний президент Зоран Міланович займає цю посаду з 2020 року. До 2016-го він очолював Соціал-демократичну партію Хорватії. Політик неодноразово критикував прояви нетерпимості в країні, особливо символіку й гасла руху «Усташі», що керував Хорватією під час Другої світової війни та підтримував нацистську Німеччину. Водночас Міланович не раз вдавався до популістської риторики, звертаючись до виборців із правими політичними поглядами, зазначає агентство dpa.
Міланович також відомий критикою Києва, яка лунала навіть до початку війни РФ проти України. У січні 2022 року він назвав Україну «найкорумпованішою країною світу», а зростаючу ескалацію, яка згодом переросла у російське вторгнення, — тим, що «відбувається у передпокої Росії». Міланович критикував надання військової допомоги Києву з боку ЄС та запровадження санкцій проти Москви.
Драган Приморац — педіатр, судовий експерт, спеціаліст у галузі медичної генетики та колишній міністр науки, освіти й спорту Хорватії. Він обіймав посаду міністра з 2003 по 2009 рік. За цей час Приморац ухвалив низку рішень, спрямованих на підвищення доступності освіти, які були позитивно сприйняті населенням.
Свою політичну кар’єру Приморац розпочинав як безпартійний, проте згодом приєднався до правоцентристської партії «Хорватська демократична співдружність». Це, ймовірно, було пов’язано з тим, що партію раніше очолював прем’єр-міністр Іво Санадер, під час правління якого Приморац став міністром. У 2009 році Приморац подав у відставку слідом за Санадером — таке рішення стало несподіванкою для громадськості. Проте через кілька років Санадера звинуватили у корупції й засудили до 10 років ув’язнення.
Згодом Приморац вийшов із «Хорватської демократичної співдружності» та на останніх виборах балотувався як незалежний кандидат. Однак партія консерваторів підтримувала його кампанію, під час якої Приморац опосередковано критикував популізм Мілановича.