Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун у своєму Facebook-дописі зазначив, що про реальну цифровізацію в Україні можна буде говорити лише тоді, коли належним чином буде оцифрована комунальна сфера — те, чим користуються всі щодня і з чим змушені мати справу щонайменше щомісяця, щоб сплатити рахунки.
Він навів кілька прикладів.
1. Київводоканал.
За словами Корсуна, це підприємство живе за принципами не просто минулого, а позаминулого століття. Споживачів змушують власним коштом проводити повірку лічильників води в “схвалених компаніях”. Але головні труднощі починаються далі — куди передати копії підтверджень?
На сайті пропонують чат-боти у Viber та Telegram. Telegram одразу неприйнятний, а Viber-бот працює примітивно, створений “для галочки”, фактично не виконує функції. У підсумку завантажені скани невідомо куди зникають, і користувач не впевнений, чи хтось їх взагалі побачить.
Альтернативою названі email-адреси (здебільшого Gmail). Але при відправленні документів на адресу свого району Корсун отримав повідомлення, що такої поштової скриньки взагалі не існує. Він припускає, що подібна ситуація з адресами всіх районів. Виникає абсурд: на офіційному сайті публікують список неіснуючих email-ів.
Залишається лише телефон, на який неможливо додзвонитися, або ж відвідини “центрів комунального сервісу” з традиційними чергами й хамством — тобто методи радянського ЖЕКу 50-річної давнини. Фактично, всі “канали цифрової взаємодії” — мертві. Але при цьому за неподання даних передбачені санкції.
Саме тут, пояснює Корсун, стає зрозумілою суть схеми: компанії, що роблять повірку, за додаткові 150–200 грн “беруть на себе” передачу даних у Київводоканал. Інакше кажучи, система побудована так, що офіційно передати дані неможливо, це можуть зробити лише “свої”.
2. Yasno.
У цій компанії ситуація дещо краща: сайт і застосунок виглядають сучасними і навіть працюють. Але рівно до того моменту, як користувачі масово намагаються внести показники. Yasno наполягає, що дані треба подавати у визначені дні — останні два чи перші три дні місяця. Та саме в цей час сервіси перестають працювати.
За словами Корсуна, це виглядає як абсурд: самі компанії створюють пікові навантаження, але не забезпечують технічних можливостей для обслуговування. Ба більше, проблема триває роками: ще восени 2024-го він писав про несправність сервісу, але й у липні 2025-го нічого не змінилося.
Попри постійне зростання тарифів, якість цифрових послуг не покращується. “Ти тільки плати, і мовчи. Бо інакше — взагалі відключимо”, — іронізує експерт.
Висновок.
Цифровізація комунальної сфери — ось що дійсно важливе й потрібне людям. А натомість роками мільярди витрачаються на далекі “космічні проєкти”, які не мають практичної користі. Реальні ж потреби громадян у щоденних послугах залишаються поза увагою.