Дослідження складу 2500-річних решток у бронзовій посудині, знайденій на території давнього міста Пестум в Італії, підтвердило, що в ній справді зберігався мед. Йдеться про артефакт із підземного святилища, виявленого археологами ще у 1954 році. Тоді було знайдено шість гідрій і дві амфори з рештками речовини, за запахом схожої на бджолиний віск. Припускали, що посудини використовувалися для зберігання меду, який могли приносити в дар невідомому божеству. Однак пізніше цю гіпотезу поставили під сумнів. Так, у 1970–1980-х роках проведені хімічні аналізи не виявили слідів меду — ті дослідження вказували лише на жири, смоли та віск.
До повторного вивчення однієї з посудин повернулися палеохіміки під керівництвом Джеймса Маккуллаха з Оксфордського університету. Поштовхом до цього стало надходження знахідки до університетського музею в межах виставки «Останній бенкет у Помпеях». Використавши точніші сучасні методи, зокрема мас-спектрометрію та інфрачервону спектроскопію, науковці виявили в осаді сліди цукрів і білків, характерних для маточного молочка бджіл. Ці молекули збереглися переважно на стінках посудини, де мідні йони сповільнили їхнє руйнування мікроорганізмами.
Автори не виключають, що схожі сліди меду можуть бути виявлені й в інших античних ємностях, якщо застосовувати аналогічні методи аналізу.