Юристи в Україні висловлюють серйозні турботи через різке збільшення кількості позовів до судів від чоловіків з початком повномасштабної війни. Ці позови спрямовані на те, щоб позбавити колишніх дружин батьківських прав або стати єдиним опікуном спільної неповнолітньої дитини. Також зафіксовано збільшення фейкових розлучень, після яких чоловіки намагаються стати батьками-одинаками.
В окремих випадках спостерігається участь обох батьків у змові, або батьки пробують відсудити дітей від колишніх дружин. За словами Олени Сібірцевої, голови комітету Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права, такий підхід може використовуватися для ухилення від мобілізації шляхом позбавлення жінок права на батьківство. Вона також зауважує, що судові рішення стосовно місця проживання дитини відзначились збільшенням, можливо пов’язаним зі зростанням можливостей для чоловіків виїхати за кордон через мобілізацію.
Однак важливо враховувати, що в деяких випадках такі судові рішення можуть виявитися штучною схемою. Наприклад, батько може подати позов про позбавлення матері батьківських прав, і жінка може погодитися з цим позовом, створюючи враження, що це було вирішено судом. Також можливий варіант, коли батько подає позов про визначення місця проживання дитини з ним, і обидва батьки укладають мирову угоду, що дозволяє батькові самостійно виховувати дитину до 18 років.
Ці ситуації можуть впливати на рішення щодо мобілізації, і важливо дбати про забезпечення законності та дітей у цих спорах.
Олена Сібірцева рекомендує в першу чергу спробувати досягти взаєморозуміння щодо того, де буде проживати дитина, і укласти ретельний договір, який слід додатково засвідчити у нотаріуса.
У випадку невдачі в узгодженні, важливо детально провести судовий процес і приділити увагу доказам. На жаль, часто трапляється, що один із батьків, який не користується послугами адвоката на стадії судового розгляду втрачає час, не може висловити свою позицію. Також, коли один із батьків вирішує звертатися до адвоката на етапі апеляційного оскарження, складно побудувати ефективну стратегію, через те, що це вже відбувається на етапі суду першої інстанції. Пояснюється це тим, що саме на стадії розгляду у суді першої інстанції представляються всі необхідні докази та взаємодія з органом опіки та піклування.
Щодо законних підстав у схемі ухиляння, в законодавстві відсутній чіткий перелік документів для пункту 4 статті 23, де зазначено, що чоловіки та жінки, які самостійно виховують дітей віком до 18 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зазначається, що рішення судів не завжди гарантують уникнення мобілізації, і Олена Сібірцева висловлює намір висунути це питання в публічну сферу та долучити думку військових стосовно документів, які можуть бути підставою для звільнення від мобілізації та кількості реальних прецедентів, коли чоловіків визволяли від мобілізації на основі таких судових рішень.